Круглый стол «Городские исследования в социологической перспективе»

15 ноября 2012 года в Харьковском национальном университете имени В.Н. Каразина в рамках Международной конференции «Харьковские социологические чтения» пройдет круглый стол на тему «Городские исследования в социологической перспективе».

Место проведения: Главный корпус, 4 этаж, Малый актовый зал.

Время: 15.00-17.00.

Модератор: кандидат социологических наук, доцент Алексей Мусиездов (musiyezdov@gmail.com)

Исследования города составляют существенную часть академической практики, тематически объединяющей представителей не только традиционно «градостроительных» дисциплин (архитектура, городское планирование и дизайн, ландшафтное проектирование и т.д.), но и исследователей, работающих в рамках социологии, антропологии, психологии и др. К сожалению, их усилия далеко не всегда находят выражение и применение в деятельности тех, кто призван заботиться о развитии городов, о комфорте горожан и их возможностях. Это вызывает необходимость более внимательно относится к подобным исследованиям, расширять их спектр и искать возможности применения их результатов в градостроительной и управленческой практике.

Важным в этой связи является развитие городских исследований, что невозможно без обращения к опыту коллег, к междисциплинарным взаимодействиям и т.д. В частности, на сегодняшний день в отечественной социологии существует ряд интересных исследований и исследователей, которые фокусом своего интереса имеют проблематику города в различных вариантах. Однако, в нынешних условиях деятельность в этой сфере является скорее частной инициативой самих исследователей, которые, как правило, нечасто находят единомышленников в рамках своих институций, и лишь по случаю знакомятся с наработками коллег. Такое «замыкание в себе» приводит к тому, что авторы не имеют достаточных возможностей для обсуждения своих идей, а значит, и для развития собственных исследований.

Круглый стол призван стать площадкой для такого обсуждения, для лучшего знакомства с исследованиями коллег и обмена опытом, а как следствие – для активизации научной деятельности в рамках тематики, связанной с городскими исследованиями. Важной задачей выступает здесь обобщение существующего опыта исследований и уточнение и формулировка некоторого общего видения перспектив реализации исследовательских интересов в данной сфере. Речь не идет о создании какой-либо структуры, а скорее об установлении научных коммуникаций с помощью организации академической сети с целью обмена опытом и информацией.

Также важным является сам факт заявления о существовании такого направления – формируемого общей тематикой и исследованиями. Это позволит позиционировать городские исследования как в рамках академического сообщества, имея в виду также цель привлечения потенциальных единомышленников, включая студентов и аспирантов, так и среди потенциальных спонсоров данных исследований и тех, кто имеет возможности для внедрения их результатов в практике.

Основные вопросы для обсуждения:

• Насколько востребованы городские исследования как в рамках академического сообщества, так и вне его?
• Возможно ли говорить о некотором «общем взгляде» на город и его изучение среди существующих в рамках отечественной социологии исследований в данной области?
• В каких формах координация и сотрудничество в проведении городских исследований были бы наиболее целесообразными и плодотворными?

*******************************************************

15 листопада 2012 року у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна в рамках Міжнародної конференції «Харківські соціологічні читання» відбудеться круглий стіл на тему «Міські дослідження у соціологічній перспективі».

Місце проведення: Головний корпус, 4 поверх, Малий актовий зал.

Час: 15.00-17.00.

Модератор: кандидат соціологічних наук, доцент Олексій Мусієздов (musiyezdov@gmail.com)

Дослідження міста складають істотну частину академічної практики, яка тематично об'єднує представників не тільки традиційно «урбаністичних» дисциплін (архітектура, міське планування і дизайн, ландшафтне проектування і т.д.), але й дослідників, що працюють у межах соціології, антропології, психології та ін. Нажаль, їх зусилля далеко не завжди знаходять відображення й застосування в діяльності тих, хто покликаний дбати про розвиток міст, про комфорт городян і їхні можливостях. Це провокує необхідність більш уважно ставиться до подібних досліджень, розширювати їх спектр і шукати можливості застосування їх результатів у містобудівній та управлінській практиці.

Важливим у цьому зв'язку є розвиток міських досліджень, що неможливо без звернення до досвіду колег, до міждисциплінарних взаємодій тощо. Зокрема, на сьогоднішній день у вітчизняній соціології існує ряд цікавих досліджень та дослідників, які фокусом свого інтересу мають проблематику міста у різних варіантах. Однак, у нинішніх умовах діяльність у цій сфері є скоріше приватною ініціативою самих дослідників, які, як правило, нечасто знаходять однодумців у межах своїх інституцій, і подекуди доволі випадково знайомляться з напрацюваннями колег. Таке «замикання в собі» призводить до того, що автори не мають достатніх можливостей для обговорення своїх ідей, а значить, і для розвитку власних досліджень.

Круглий стіл покликаний стати майданчиком для такого обговорення, для кращого знайомства з дослідженнями колег та обміну досвідом, а як наслідок – для активізації наукової діяльності у межах тематики, пов'язаної з міськими дослідженнями. Важливим завданням виступає тут узагальнення існуючого досвіду й уточнення перспектив реалізації дослідницьких інтересів у даній сфері. Мова не йде про створення певної структури, а скоріше про встановлення наукових комунікацій за допомогою організації академічної мережі з метою обміну досвідом та інформацією.

Також важливим є сам факт заяви про існування такого напряму – формованого спільною тематикою і дослідженнями. Це дозволить позиціонувати міські дослідження як в межах академічної спільноти, маючи на увазі також мету залучення потенційних однодумців, включаючи студентів і аспірантів, так і серед потенційних спонсорів і тих, хто має можливості для впровадження результатів цих досліджень у практиці.

Питання до дискусії:

• Наскільки затребувані міські дослідження як в межах академічної спільноти, так і поза нею?
• Чи можна говорити про певний «спільний погляд» на місто і на його вивчення серед існуючих у межах вітчизняної соціології досліджень в цій області?
• У яких формах координація та співпраця у проведенні міських досліджень була б найбільш доцільною й плідною?