понедельник, 31 января 2011 г.

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Соціологія

Редколегія журналу запрошує до співпраці вчених, викладачів, аспірантів та студентів і приймає до розгляду наукові матеріали, що відповідають тематичній спрямованості видання.

Періодичність виходу журналу - двічі на рік.
Мови видання - українська, російська та англійська (в авторському поданні).

Вимоги до оформлення статей

  1. Рукописи статей повинні відповідати вимогам ВАК України до фахових публікацій і профілю видання. Оформлення статей передбачає:

    • постановку проблеми та визначення актуальності її дослідження;
    • аналіз останніх досліджень і публікацій та виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
    • теоретичні засади дослідження, методологія та емпірична база,
    • викладення основних результатів дослідження відповідно до поставлених завдань;
    • висновки та перспективи використання результатів дослідження.

  2. Редакція приймає матеріали у вигляді роздрукованого тексту на одній із мов
    видання (два примірники, через 1,5 інтервали, 14 кегель) та в електронній версії, записаній на дискеті, інших знімних носіях або надісланий електронною поштою на адресу редакції (електронний документ у форматі MS Word-97 — MS Word-2007 без позиціонування та переносів, у якому для набору тексту слід використовувати тільки шрифт Times New Roman, за винятком символьних шрифтів у формулах).
  3. Необхідно подати українськомовну (російськомовну) і англомовну анотації статті із викладом теоретичних і методологічних засад дослідження та основних висновків (обсяг — 0,7–1 стандартної машинописної сторінки, або 1200–1800 знаків), ключові слова українською (російською) та англійською мовами, а також УДК.
  4. Обсяг статті — 12000 –40000 знаків (0,3 – 1 авторських аркушів).
  5. Прізвище, ім'я, по батькові, контактний телефон і ел.адресу автора, а також відомості про його місце роботи (з повною адресою), посаду, науковий ступінь слід подати на супровідній сторінці, де також вказати ім'я й прізвище автора латиницею (за наявними документами, зокрема закордонним паспортом).
  6. Бібліографічні відомості належить подавати наприкінці статті у вигляді списку літератури за абеткою (спочатку джерела, набрані кирилицею, а потім — латиницею). (Приклади оформлення бібліографічного опису в списку джерел наведено в Бюлетені Вищої атестаційної комісії України.-2008.-№ 3. - С. 9-13.) Посилання на джерела слід наводити в тексті у квадратних дужках за міжнародними стандартами (напр.: [Тарасенко, 2010: т. 2, с. 170]), а коментарі - посторінково із послідовною нумерацією.
  7. Якщо стаття містить ілюстративний матеріал (таблиці, графіки, діаграми, рисунки тощо), кожний такий матеріал має бути поданий із відповідним підписом в електронному вигляді: таблиці, графіки й діаграми, — у форматах Excel, рисунки — у форматах CorelDraw чи Adobe Illustrator (імпортовані у Word ілюстрації не придатні для подальшої роботи).
  8. Статті, автори яких не мають наукового ступеня, супроводжуються рецензією доктора (кандидата) наук за фахом публікації або витягом із протоколу засідання кафедри (відділу) про рекомендацію статті до друку.
  9. Автор не має права передавати в інші видання прийняті редакцією та ухвалені редколегією до друку матеріали.
  10. Cтатті за підписами авторів висловлюють їхні погляди, які можуть не збігатися з позицією редакційної колегії.
  11. Експертиза редакційної колегії має внутрішньоредакційне призначення. Редакція має право скорочувати статті та робити літературне редагування.
  12. Haдання матеріалів редакції журналу передбачає згоду на публікацію в друкованому вигляді у журналі й в електронній версії у виданнях, з якими редакція укладає відповідні угоди.
  13. Статті, які не відповідатимуть вказаним вимогам, до друку не приймаються. Неопубліковані статті, а також електронні носії й ілюстрації авторові не повертаються.

Примітки:

  1. Відповідальність за порушення авторських прав і недотримання діючих стандартів несуть автори статті.
  2. Відповідальність за достовірність наведених у статті фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків і науковий рівень статті несуть автори й рецензенти.

Статті надсилати на адресу:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
факультет соціології,
редакція журналу “Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Серія: Соціологія”
вул. Володимирська, 60, м. Київ 01601.
E-mail: journal_soc_knu@ukr.net

Бренд Города — Дело Горожан

Предложение стать участником открытой бренд-сессии города Харькова

Харьков — недооцененный город, который сам про себя знает, как он хорош и сколько в нем талантов. Но до поры Харьков молчит. Скромность? Возможно. Но, скорее, в его ценностях нет тяги к дешевой популярности. Мы думаем, что Харьков уже готов проявить свою миссию и приступить к открытой ее реализации.

6 февраля с 10:00 до 19:00 движение «ВикиСитиНомика» в сотрудничестве с харьковскими партнерами проводит бренд-сессию города Харькова. Мероприятие открытое, зарегистрироваться можно здесь. Место встречи — «IT cafe», метро «Университет» («Стекляшка») пр. Правды, 10а. Результатом бренд-сессии станет бренд-платформа Харькова, доступная для всеобщего обсуждения и дальнейшей согласованной работы харьковчан.

Кто может создать бренд Харькова? Зарубежные эксперты? Отечественные маркетологи? Они слишком профессиональны  Мы исходим из того, что Бренд Города — Дело Горожан, и эти горожане — мужчины и женщины, госслужащие и бизнесмены, профессоры и студенты, ремесленники, музыканты и художники — харьковчане, которые хотят и могут проявить и вернуть городу его суть.
Идея бренда — это сама суть города, а не только его ресурсы, достопримечательности или статус «первой столицы».

Бренд – это смыслы, а не логотипы. Это, прежде всего, люди, ответившие на вопрос «Какова моя роль в этом городе?». Это символы, здания, события, действия, впечатления, стратегии, стиль, атмосфера, ценности = культура города. И образ города. И предназначение города, или ответ на вопрос «Зачем Харьков нужен миру?».

Это важно для бизнеса. Ведь известный и позитивно воспринимаемый бренд города повышает ценность любого местного бизнеса, и наоборот. Тем более это важно для крупного бизнеса, составляющего основу города и с ним ассоциируемого. Поэтому повсюду в мире крупные и малые города, столицы и отдаленные региональные центры заботятся о своем брендинге. Собственно, это мало чем отличается от заботы предпринимателя о бренде своей компании или товара. Отличие только одно: этот город — общий, и его бренд — общее дело.

Это важно для власти. И дело тут не только в Евро-2012. Чемпионат пройдет, а город останется. Известный в мире, позитивно воспринимаемый бренд дает не только туристические потоки — хотя и это уже немало (пример — Париж). Бренд привлекает инвесторов, готовых вкладывать деньги в инфраструктуру, и именитых архитекторов, заинтересованных строить здесь удивительные здания, в свою очередь, привлекающие туристов (пример — Лондон). Бренд привлекает творческих людей со всего мира, которые оседают в городе и создают здесь новые образцы культуры, опять-таки привлекая туристов (пример — Прага). Бренд привлекает организаторов международных конференций и конгрессов, генерирующих денежные потоки больше, чем обычный частный туризм (пример — Милан). Бренд привлекает мировые культурные события, на которые съезжается весь мир (пример — Берлин). Наконец, бренд позволяет успешно размещать за рубежом городские облигации и брать займы на выгодных условиях, давая новый толчок развитию города. Каким, собственно, городом хотят руководить те, кто избрал управление городом своей профессией?

Это важно для деятелей культуры. Городские культурные события естественным образом ассоциируются с городским брендом, взаимно подпитывая друг друга. С мощным городским брендом усилия по развитию событий, оживлению культурной жизни дадут бóльшую отдачу. Это позволит привлекать в город туристов, спонсоров, именитых музыкантов и художников, с каждым годом укрепляя городские позиции и привлекая для этого финансовые ресурсы.

Для успешной работы и создания полноценной бренд-платформы нужны харьковчане, заинтересованные в изменениях. Представители принципиально различных, часто полярных сфер деятельности:

  • бизнесмены,
  • неравнодушные «граждане города»,
  • представители местного самоуправления,
  • деятели культуры,
  • маркетологи, PR-щики,
  • журналисты, блоггеры,
  • дизайнеры, архитекторы,
  • молодежные лидеры,
  • ученые, исследователи,
  • работники сферы туризма и обслуживания,
  • спортсмены и деятели спортивной индустрии,
  • социальные активисты.

Каким образом вы можете повлиять на брендинг Харькова?

  • Принять участие в бренд-сессии 6 февраля 2011 года, результатом которой станет бренд-платформа Харькова, доступная для всеобщего обсуждения и дальнейшей согласованной работы харьковчан. (Для примера: вот как выглядит итог киевской бренд-сессии — бренд-платформа Киева).
  • Пригласить к участию в этом событии именно тех людей, которых вы считаете важными, полезными и авторитетными в известной вам сфере деятельности.
  • Порекомендовать для участия в бренд-сессии тех, кого бы вы хотели видеть в зале, но по какой-то причине не можете обратиться к этому человеку непосредственно.

Как согласовать различные представления очень разных людей? Это кажется слишком сложной задачей. На самом деле это возможно сделать с теми, кто уже сейчас понимает ценность бренда как единой платформы для развития и продвижения города и хочет быть причастным к его созданию. Нам понадобятся новые стратегии сотрудничества, поиска консенсусных решений, объединяющих полярные позиции. Для этого у «ВикиСитиНомики» есть проверенные технологии, но самое важное — это взаимное доверие и уважение, открытость и сотрудничество на равных.

Зарегистрироваться в качестве участника, оставить рекомендацию можно здесь. Ваш почтовый адрес может быть использован только для прояснения необходимой дополнительной информации и оповещения о проекте «Бренд Города — Дело Горожан».

Участие бесплатное. Спонсорство приветствуется.

Партнер бренд-сессии в Харькове – «IT cafe» – современное прогрессивное заведение с замечательной кухней, созданное «айтишниками» для людей, которые характеризуются тягой к разнообразной информации и требуют насыщения пространства вокруг себя всевозможными техническими средствами, ускоряющими работу и упрощающими жизнь.

Social Sciences, Humanities and Higher Education in Eastern Europe after 1991

The European Humanities University (EHU), and the Center for Advanced Studies and Education, welcome submissions for our international conference – "Social Sciences, Humanities and Higher Education in Eastern Europe after 1991" – to be held in Vilnius, 14-16 June 2011.

The conference will be a consolidated reflection on the development of social sciences, humanities and education over twenty years in Eastern Europe. The dramatic events of 1989-1991, coinciding with substantial social changes in the world as a whole, forced the Eastern European intellectual community to respond to a number of urgent challenges. The conditions of survival of fragments of the formerly monolithic and unified system of science and education were significantly different, which inevitably led to different strategies of adaptation. The goal of the conference is not merely the reconstruction of the general picture of this era of change, but rather to provide a critical analysis of transformation processes and to attempt to sketch in possible trends in future development.

The crash of the socialist system and Marxist ideology resulted in a collapse of communist social theory. What has filled this vacuum that suddenly appeared? To what extent was the gap bridged between “communist” and “bourgeois” concepts formed over decades? How has the language of social sciences and humanities changed? And to what extent is it now sufficient as a means of scholarly communication beyond the post-socialist space? What theoretical models could be useful for Eastern European countries, taking into account that Western social theory is not able to cope with its own challenges of modernity?

The disintegration of the Soviet Union and other socialist states challenged intellectual communities to construct adequate modern projects of nation-building. Social sciences, humanities and education were given a leading role in the revival of national identity and national languages. How far have scholars fulfilled this mission? In what way do their practices of working with post-colonial traumas relate to ideas of democracy and the principles of civil society?

The commercialization of higher education has primarily affected the spheres of social sciences and humanities. The mass training of lawyers, economists, diplomats, psychologists, etc. has had a strongly negative impact on the quality of education. In turn, this has resulted in a decline in prestige and a devaluation not only of the social sciences and humanities, but of higher education in general. Are there mechanisms to counter these trends? Are there current examples of the successful management of quality in education in the fields of social sciences and humanities? What forms of education development are able to respond to new trends in the area of knowledge? What is the role of network universities, and the European Humanities University in particular, in these processes?

Post-communist reality has led to the erosion of old forms of research management within Academies of Sciences. A number of parallel and alternative projects provoked ever-increasing fragmentation of intellectual communities. What is the destiny of research institutions of the soviet era? Are there successful models of modernization of this sector? What role do scholarly journals play in transformations of social sciences and humanities? To what extent do academic periodicals contribute to the development of intellectual communities?

In the past twenty years the context of the individual academic career has substantially changed. In a number of post-socialist states soviet institutions like the Higher Attestation Committee (or VAK) still play an enormous role in academic life. Should VAK be transformed or eliminated altogether? How is the quality of research to be maintained if so?

Suggested panels:

  • The languages of social sciences and humanities: a regional context to the European outlook
  • Codes of interdisciplinarity: views on cooperation between the social sciences and humanities
  • Language, identity and education in Eastern Europe after 1991: (re)constructing of national identity
  • Higher education and the knowledge society: practices of transformation under
    conditions of uncertainty
  • Network universities in the context of the new agenda of the knowledge society: the case of EHU
  • After the Academy (of Science): the destinies of learned institutions in post-soviet Eastern Europe

Eligibility
Researchers and educators from Eastern Europe, as well as Western specialists concerned with current transformations in social sciences and humanities

Conference language: English

Application submission
Conference participants should send the application form (below), an abstract of 250 words and a CV to research.division@ehu.lt

Abstract Submission Deadline: March 30, 2011
Successful applicants will be notified by April 11, 2011


Terms and conditions
There is no registration fee.
Conference organizers will cover the participants’ expenses for accommodation and some meals.
The European Humanities University will assist the participants in obtaining their visas.

Contact us for further information: research.division@ehu.lt

пятница, 14 января 2011 г.

СВІТОВА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ТА ПОСТРАДЯНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Інститут соціології НАН України
Соціологічна Асоціація України
Київське міське відділення

проводять
21-22 квітня 2011 року

VІІI Всеукраїнську науково-практичну конференцію з проблем розвитку соціологічної теорії: «СВІТОВА СОЦІОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ТА ПОСТРАДЯНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ»

Місце проведення: Інститут підвищення кваліфікації Київського національного університету ім. Т.Шевченка – м.Київ, Амурська пл. (ст. метро «Васильківська»)

Заявки для участі в конференції приймаються до 20 березня 2011 р.

Більше двадцяти років тому в суспільствах, що на той час належали до системи державного соціалізму, почались швидкі зміни. Ці зміни, що мали як цілеспрямований, так і спонтанний характер, призвели до майже катастрофічних наслідків в багатьох постсоціалістичних суспільствах, суттєво змінили соціальний простір та форми існування цих суспільств. Пострадянські трансформації - механізми та соціальні наслідки процесів, можливості їх концептуалізації та наукового прогнозування - стали значним викликом для сучасної соціології. На емпіричному матеріалі пострадянських суспільств відпрацьовуються нові, перевіряються та модифікуються «старі» соціологічні концепти й теорії. Які теоретичні продукти пропонує ця «лабораторія постсоціалістичних трансформацій» (за висловом М.Буравого) за результатами двадцятирічних досліджень? Яке місце в цій «лабораторії» займає українська соціологія?

Обговоренню цих питань будуть присвячені два пленарних засідання, сім напівпленарних сесій та заключний «круглий стіл» конференції. Свою попередню згоду виступити на пленарних засіданнях конференції дали проф. Р.Інглехарт (University of Michigan, USA), проф. Н.Генов (School of Advanced Social Studies, Ljubljana, Slovenia; Рrof. em. of the Free University, Berlin, Germany), проф. П.Тамаш (Corvinus University of Budapest, Hungary) та проф К.Херпфер (University of Aberdeen, Great Britain) .

Запрошуємо учасників подавати заявки для виступу на наступних сесіях та заключному «круглому столі»:

Сесія 1: «Соціологічна теорія в сучасному світі: пізнавальні можливості, структура та стимули концептуального розвитку в умовах глобальних та регіональних змін»
Модератори: В. Судаков, Ю. Яковенко (Київський національний університет ім.Т.Шевченка), В.Танчер
Питання для обговорення:

  • Сучасні інтерпретації пізнавальних можливостей соціологічної теорії в системі соціогуманітарного та соціологічного знання.
  • Трансформація наукових підходів стосовно ідентифікації об’єкта соціологічної теорії, її парадигмальної та тематичної структури.
  • Теоретичний плюралізм, множинність когнітивних орієнтацій та дисциплінарна єдність соціології.
  • Стимули концептуального розвитку світової соціологічної теорії в умовах глобальних та регіональних змін.

Сесія 2: «Соціологічні теорії трансформації та трансформації соціологічних теорій: постсоціалістичний світ у дзеркалі глобальної соціології»
Модератор: П.Кутуєв (кафедра політології, соціології та політології Національний технічний університет України „КПІ”)
Питання для обговорення:

  • Світ-системний погляд на постсоціалістичні трансформації: унезалежнений розвиток або узалежнена деградація?
  • Теорія модернізації на постсоціалістичних теренах: інтелектуальне відродження на тлі суспільного занепаду?
  • Developmental State: з третього світу до першого та другого світів.
  • Теоретизування про «транзит»: перехід до ринку, демократії та громадянського суспільства або конфігурації капіталізму, держави та радикальний націоналізм?
  • Глобалізація та постсоціалістичний світ: міфи та реальність.
  • Постсоціалізм поміж культурною інтерпретацією та політекономічним аналізом.
  • Дискурси імперії та пост соціалізм.

Сесія 3: «Соціологічні теорії та реальні практики становлення пострадянських демократій»
Модератори: Є.Головаха, О. Стегній (Інститут соціології НАН України)
Питання для обговорення:

  • Класичні і сучасні теорії демократії в контексті пострадянських соціальних трансформацій.
  • Роль крос-національних досліджень у розробці нових теорій пострадянських демократій.
  • Особливості соціальних практик демократизації в пострадянському суспільстві.

Сесія 4: «Відтворюваність соціальної нерівності: механізми та схематизми»
Модератор: С.Макеєв (Інститут соціології НАН України)
Питання для обговорення:

  • Сучасні версії теоретичного обґрунтування соціальної нерівності.
  • Інституційні та класові предиктори.
  • Нерівність в добробуті: досвід вивчення та перспективи адекватної репрезентації.
  • Стратифікація шансів та можливостей.
  • Стратифіковані класифікації – як їх конструювати ?
  • Про що повідомляють параметри внутрішньо- та міжгенераційної мобільності.

Сесія 5: «Індивідуальні суб’єкти трансформацій та трансформації індивідуальних суб’єктів: особистість, регуляція поведінки, стилі життя»
Модератори: О.Злобіна, М.Шульга (Інститут соціології НАН України)
Питання для обговорення:

  • Індивідуалізоване суспільство: шлях до атомізації чи повернення дієвця ?
  • Особистість в групах: трансформації структури ідентичностей; нові ідентичності пострадянської доби.
  • Механізми регуляції поведінки в ситуації соціальної нестабільності: інституційні, соціокультурні, соціоструктурні регулятори; рутинізація vs трансформації.
  • Інтерпретація повсякденного досвіду в термінах «перехідності»: стереотипи свідомості, стратегії поведінки, стилі життя.

Сесія 6: «Порівняльні дослідження у вивченні трансформацій»
Модератор: А. Горбачик (Київський національний університет ім. Т.Шевченка)
Питання для обговорення:

  • Порівняльні дослідження – джерело розвитку та засіб перевірки соціологічних теорій
  • Множинність форм та соціокультурні особливості трансформацій як виклик порівняльним дослідженням.
  • Яким має бути теоретично обґрунтоване емпіричне соціологічне дослідження пострадянських трансформацій?
  • Яких пояснень ми очікуємо від новітніх соціологічних теорій та від теорій трансформації зокрема?

Сесія 7. Культурна репродукція сучасного соціуму: ціннісно-смислові варіації
Модератори: Н.Костенко, А.Ручка (Інститут соціології НАН України)
Питання для обговорення:

  • Теоретична рефлексія щодо мультімодальності культури й специфіка соціокультурного аналізу
  • Смисловий вимір соціальних комунікацій
  • Cultural studies: горизонти інтерпретації
  • Соціологія цінностей сьогодні

Круглий стіл «Пострадянське суспільство як лабораторія: нові теорії, методи, перспективи?» Підсумкове тематичне засідання.
Модератори: О.Куценко (Київський національний університет ім. Т.Шевченка), Н.Генов (School of Advanced Social Studies, Ljubljana, Slovenia; Рrof. em. of the Free University, Berlin, Germany)

  • Чи є місце соціальним закономірностям в пострадянських трансформаціях? Від пізнання соціальних закономірностей до виведення соціологічних законів
  • Які нові концепти, теорії, методи отримали розвиток?
  • Від позначення до концептуалізації, пояснення та прогнозування: на що здатна сучасна соціологічна теорія?
  • Яким є місце української теоретичної соціології в «лабораторії» пострадянських суспільств?

Робочі мови конференції – українська, російська, англійська.

Попередній розклад роботи конференції:
21 квітня.
10-00-10-50 – Реєстрація учасників
11-00 -11-30 – Відкриття конференції
11-30-14-00 – пленарне засідання І.
14-00-15-00 – обід
15-00-16-30 – пленарне засідання ІІ.
16-30-17-00 – перерва.
17-00 – 19-00 – святковий концерт, присвячений 20-річному ювілею фахової соціологічної освіти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
з 19:30 – фуршет.

22 квітня
9-30-11-30 – сесії 1-2-3.
11-30 - 11-45 – перерва
11-45-13-45 – сесії 4-5-6-7.
13-45 - 15-00 – обід
15-00-16-30 – круглий стіл «Пострадянське суспільство як лабораторія: нові теорії, методи, перспективи?»
16-30-17-00 – Заключне засідання.

Заявку на участь в конференції та тези доповіді (до 400 знаків) надсилати до 20 березня 2011 року на адресу оргкомітету socioconf2011@ukr.net.
Заявка та тези слід надсилати електронною поштою окремим прикріпленим файлом (назва файлу – прізвище заявника латинськими літерами). Результати розгляду заявок Програмним комітетом конференції будуть надіслані електронною поштою до 31 березня 2011 року. Оргкомітет залишає за собою право відмовити у розгляді заявки та тез доповіді, якщо вони не відповідають вимогам або надіслані пізніше вказаного терміну.
Учасники конференції можуть надіслати наукові статті, які за умови позитивного після наукової експертизи можуть бути опубліковані у фаховій збірці наукових праць з соціології, після проведення конференції. Вартість публікації залежить від обсягу статті.

Організаційний внесок учасника конференції складає 100 гривень (сплачується при реєстрації). Оргвнесок частково покриває витрати на видання програми конференції та супровідних матеріали, а також кава-брейки. Проїзд, харчування та проживання за рахунок учасників. Учасники на час роботи конференції можуть бути розміщені в готелі університету лише за умови, що потреба в готелі вказана в заявці. Орієнтовна вартість проживання – 120 грн. на добу.

Адреса оргкомітету: Факультет соціології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 01033, вул. Володимирська, 60. Тел.: 044-239-31-46
Електронна адреса оргкомітету: socioconf2011@ukr.net
Контактна особа: секретар оргкомітету Нахабіч Марина Анатоліївна (науковий співробітник факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка).

Пути России. Историзация социального опыта

Московская высшая школа социальных и экономических наук
и Междисциплинарный академический центр социальных наук (Интерцентр)
Восемнадцатый ежегодный международный симпозиум

"Пути России. Историзация социального опыта"
04-05 февраля 2011г.


Симпозиум проводится при поддержке Фонда Джона Д. и Кэтрин Т. Макартуров

Историческое прошлое в условиях нового времени имеет статус другого. В этом плане историзация может рассматриваться как процесс превращения событий прошлого в нечто, что не имеет определяющего значения в настоящем, но может вызывать интерес как необычное, что имело место ранее, а теперь быть уже не может. Историзация прошлого, таким образом, заключается в его сохранении как некоего уникального и неповторимого опыта, не столько «преподающего уроки», сколько вызывающего любопытство.

Между тем, как пишет Марк Найдорф, образуемая человеческим действием историзация зависит от того, насколько широко простирается связность событий, образующих современность. Историзация с этой точки зрения невозможна, «пока в турнирной таблице не заполнены все клетки». Пока существует возможность обратного влияния событий на смысл/значение предыдущих, эта взаимная связь помещает их в один период времени.

Именно поэтому в качестве незавершенной может рассматриваться историзация таких важнейших событий XX столетия, как распад СССР и падение коммунизма, с момента которых прошло уже 20 лет. Может даже возникнуть вопрос, так ли короток был прошлый XX век, как это представлялось тем, кто поспешил поставить на нем точку в 1991 году? По крайней мере в России, некоторых других странах бывшего СССР и Восточной Европы историзация социального опыта последнего столетия не выглядит полностью состоявшейся. Этот опыт все еще не является другим. Травматическая память советского и постсоветского периодов продолжает влиять на настоящее.

Однако переходный период не может длиться бесконечно: за время, прошедшее с начала 1990-х, выросло целое поколение. Когда же события, произошедшие десятилетия назад, станут другим? Нахождение «точки историзации», когда болезненное прошлое, наконец, может быть «отпущено» из настоящего, приобретает дополнительную актуальность. Вряд ли одни лишь исследования и концепции в области исторической памяти способны прояснить этот вопрос. Скорее наоборот – память становится препятствием историзации.

Меж тем, поставленная проблема касается не только и не столько историков. Собственно, историки занимаются как раз тем, что уже есть другое, заведомо исключенное из текущей событийности. Не менее важно посмотреть, что значит историзация с точки зрения философии, социологии, культурологии, экономики и других социальных наук? Междисциплинарный взгляд, как представляется, позволит ответить на актуальные вопросы, связанные с общей проблематикой историзации социального опыта.

Планируется работа секций под руководством А.Б.Каменского и В.П.Жаркова, И.М.Савельевой, А.М.Никулина, А.Ф.Филиппова, Б.В.Дубина, С.А.Ушакина и М.Я.Рожанского. Список секций будет дополнен

Тезисы докладов принимаются до 20 января 2011 года руководителями секций и круглых столов.

Координаты оргкомитета:

тел: (495) 434 72 82; факс: 434 75 47;

e-mail: Марина Пугачева, Анна Турчик