An International Conference on Urban Issues

An International Conference on Urban Issues

1st International Congress on Urban and Environmental Issues and Policies
3-5 June 2010, Trabzon, Turkey

http://iibf.ktu.edu.tr/cevre.html

follow the link for details and deadlines...

Соціологія і суспільство: чи потрібні вони один одному?

Мусієздов О. Соціологія і суспільство: чи потрібні вони одне одному? // Сучасний стан і перспективи розвитку соціології в Україні та Європі. Матеріали міжнародних соціологічних читань пам'яті Н.В.Паніної / За наук. ред. Є.І.Головахи та О.Г.Стегнія. - К.: Інститут соціології НАНУ, 2008. - С. 147-152.

Кожний хоче, щоби його інформували чесно, неупереджено, правдиво
й у повній відповідності з його поглядами (Г.К. Честертон)

Про варіант відповіді, який передбачав би, що соціології суспільство не потрібне, писати не дуже хотілося б, оскільки це ставить під сумнів рештки ясності щодо того, чим взагалі займається соціологія. Цю тему я б не назвав забороненою, але вона підходить радше для високоінтелектуальних рефлексій теоретиків, ніж для короткого есе. Хіба що можна згадати давно відому думку про те, що наука, власне, вивчає лише ту реальність, яку сама собі «винайшла», тому її зв'язок із дійсністю є проблемою. Не виняток, звичайно, і соціологія – як казав один мій добрий знайомий: «Оскільки «соціальна структура», яку ти вивчаєш, (як і інші наукові поняття) – лише інструмент для упорядкування досвіду, в даному випадку для наукового вираження відмінностей та нерівностей, то, виходить, що ти вивчаєш те, що сам ти й вигадав». У будь-якому випадку така неоднозначна думка має право на існування, однак виносити її за межі соціологічного співтовариства навряд чи має сенс. Тож на одне з питань можемо-таки дати ствердну відповідь: так, суспільство потрібне соціології.

Щодо відповіді на інше питання, то кому як не соціологам знати, що суспільство є надто складним, щоби так запросто шукати відповідей про нього. Звичайно тут виникає ціла низка запитань для уточнення, наприклад: Яка саме соціологія? Кому саме в суспільстві вона потрібна або ні? Для чого? Хто та чому про це говорить? І відповідати на ці питання можна по-різному.

Існує, наприклад, такий варіант відповіді. Соціологія є інструментом самоусвідомлення суспільства, тому вона йому потрібна. Тобто потрібна не комусь конкретно, а суспільству взагалі. При різних варіантах цієї відповіді (чи йдеться про Конта, чи про Баумана) мається на увазі, що соціологія та соціологи мають не просто робити свою роботу, а виконувати високу місію. Можливо, це й справді так, але стійке відчуття того, що така відповідь вигідна тим, хто висловлюється від імені суспільства, тобто соціологам, підводить до надто банального висновку: соціологія потрібна соціологам. Для чого? Можливі варіанти: задоволення власної цікавості, самореалізація, кар’єра та багатство (що навряд), бажання знайти «істину» та/або нав’язати іншим власне бачення суспільства тощо. Звичайно, соціологія як засіб для того, щоб говорити від імені суспільства потрібна не лише соціологам – таких немало.

Кому ж потрібна соціологічна якщо не істина, то хоча б інформація?

Якщо розглядати соціологію як систему виробництва певних знань, інформації, то, відповідаючи на питання щодо необхідності соціології суспільству, слід переформулювати його таким чином: кому і для чого потрібна інформація про суспільство? Можна сказати, що потрібна вона здебільшого для досягнення певних цілей, а не для задоволення цікавості. Цілями виступають певні ресурси, капітали, за які відбувається боротьба, а саме – економічний, політичний, культурний (науковий). Відповідно й маємо попит на інформацію про суспільство з боку економічних (здебільшого маркетингова інформація) та політичних (здебільшого «електоральна» інформація) суб’єктів. Саме вони готові платити за інформацію про суспільство, а говорячи про фінансування, можна сказати, що воно і є, напевне, чи не найголовнішим показником попиту на соціологічну інформацію, а отже і на соціологію у суспільстві.

Щодо ж інформації як засобу набуття культурного капіталу, то тут маємо певні особливості. По перше, культурний капітал формалізується у певних академічних ступенях та званнях, які не дуже залежать від кон’юнктури ринку (власне він формалізується саме для того, щоб від неї не залежати), тобто задля досягнення бажаного статусу достатньо однократного зусилля. По-друге, говорячи про соціологію, якщо у інших сферах інформація про суспільство є одним з факторів, які дають змогу вдало інвестувати ресурси, то тут вона сама є основним (хоча й не єдиним) ресурсом, за допомогою якого вчені конкурують одне з одним за (формалізоване або ні) визнання наукового (а також інколи й не дуже наукового) співтовариства. Тож, окрім економічних та політичних суб’єктів, соціологічна інформація потрібна (знову ж таки) самим соціологам.

Доречно було б поставити таке питання: якщо економічні та політичні суб’єкти платять за інформацію про суспільство, то чи платять за неї соціологи, враховуючи їхню зацікавленість у цій інформації? Чесно кажучи, таких не зустрічав. Звичайно, оскільки соціологи зазвичай самі й збирають цю інформацію, то певну частину роботи можна виконувати й безплатно, бо працюєш для себе. Але дуже важко провести дослідження лише власними зусиллями, не маючи грошей взагалі. Тож погляд звертається до спонсорів, а це – різні фонди (переважно закордонні) та держава.

Щодо фондів, то їхню зацікавленість у інформації про суспільство взагалі та наше суспільство зокрема (оскільки дуже вже нечасто наші соціологи досліджують не наші суспільства) обговорювати важко: можливо це просто непереборна цікавість, можливо далекі політико-ідеологічні наміри, можливо щось інше. Але у будь-якому разі закордонні фонди певним чином визначають і тематику досліджень, які вони фінансують, і нерідко й методи, якими має проводитися дослідження. Тож певні тематичні пласти так чи інакше залишаються без розробки.

Щодо держави слід говорити окремо. За переконаннями соціологів соціологічна інформація мала б бути потрібною державі задля реалізації її (держави) задач забезпечення загального блага. Але, оскільки держава не є чимось абстрактним, а завжди уособлюється з певними політичними суб’єктами, які прийшли до влади, то важко сподіватися, що їхні політичні цілі поступилися б справді задачам загального блага. До того ж люди зазвичай (і часто небезпідставно) покладають відповідальність за суспільні негаразди на державу. Тож державі, з одного боку, декларувати відмову від необхідності інформації про суспільство було б вочевидь безглуздо, а з іншого, з соціологічної інформації дуже нечасто можна зробити втішні для держави висновки про неї, а значить і чекати палкої любові від держави не доводиться. І такий стан «друзів-ворогів», як видається, не має підстав змінитися не лише найближчим часом, але й у далекій перспективі, оскільки це означало би або самобичування держави, або відмову соціології від соціально-критичної функції. Відповідно важко чекати від держави бажаного фінансування, оскільки хто ж захоче чути про себе невтішні висновки за власні ж гроші? А певний мінімум державою таки фінансується, але фінансуються, знову ж, не будь-які дослідження, а дослідження «актуальні» (для держави, звичайно). Решта покладається на вміння соціологів самим у відведених межах задовольняти власну цікавість.

Соціологам соціологія потрібна ще й тому, що соціологія, окрім того, що вона є системою виробництва інформації про суспільство, є також і навчальною дисципліною. Тому без соціології багато викладачів цієї дисципліни залишилися б без роботи. До того ж далеко не всі викладачі соціології є водночас спеціалістами з виробництва соціологічної інформації, тому їхня зацікавленість у соціології як навчальній дисципліні очевидна.

Тож, як бачимо, якщо говорити про інтереси тих чи інших соціальних груп, то можемо стверджувати, що певним групам соціологія таки потрібна для реалізації цих інтересів (в тому числі задля можливості говорити від імені суспільства як такого). Деякі з цих груп ще й готові платити за інформацію про суспільство.

Якщо ж розглядати соціологію, так би мовити, «менш інструментально», то соціологія може розглядатися як корисна з точки зору самоусвідомлення суспільства (що б це не означало). А також як певною мірою «виховний засіб», про що свідчить практика обов’язкового викладання соціології як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах (що може бути потрактовано і як «гуманітаризація освіти», і як реалізація ідеологічної функції).

Особисто мені важко було б уявити собі суспільство, якому не потрібна була б інформація про себе в тому чи іншому вигляді. Більш того, як доводили, наприклад, Маркс або Луман, суспільство є такою системою, яка задля власного функціонування потребує певних уявлень про себе. Інша річ, що ці уявлення можуть бути далекими від істини, але й такі уявлення є функціонально необхідними. Звичайно, можливо, було б краще, якби ці уявлення відповідали б дійсності. Але, незважаючи на претензії соціології на монополію виробництва істинного знання про суспільство, слід добре усвідомлювати, що таких «істин» у складі соціології існує немало різних, про що свідчить, хоча б, поліпарадигмальність соціології. А нав’язування однієї з поміж інших, навряд чи приведе до бажаних наслідків. Можна сказати й так: з одного боку, без соціології залишилися б лише ідеології, а з іншого – чи не є соціологія сама ідеологією або специфічним полем боротьби ідеологій?

Тож потрібність соціології суспільству, зважаючи на усі згадані тут варіанти відповіді, завжди залишатиметься дискусійною.

Школа тренерів з активізації молоді

Запрошується молодь віком від 18 до 28 років відкрити у собі талант тренера на «Молодіжній школі виборців». Школа буде проходити 7-8 та 14-15 листопада 2009 року у м. Харкові.

Учасники отримають знання з:

• методології ведення тренінгів;
  
• виборчих технологій та PR- кампанії;
  
• основ демократії;
  
• прав людини та виборців;
  
• основ виборчого права та особливостей нового реєстру виборців.

Випускники проекту проведуть тренінги «Ти обираєш своє майбутнє» для студентів харківських ВНЗ.

По завершенню проекту випускники отримають свідоцтва у підтвердження знань і тренерського досвіду.

Мета «Молодіжної школи виборців» - активізація та просвіта студентської молоді під час підготовки та проведення Президентської виборчої кампанії 2010 року в Харківській області.

Молодіжну школу виборців проводить Харківське молодіжне об’єднання «Східно-Український Фонд розвитку демократії» за підтримки Посольства США в Україні.

До участі запрошуються учасники, що працюють чи навчаються у м. Харків або Харківській області.

Для участі у конкурсному відборі учасників необхідно заповнити анкету та надіслати її на e-mail: youth-school@meta.ua з темою листа «Молодіжна школа виборців. Прізвище претендента» до 03.11.2009р.

Анкету можна скачати у додатку, http://rapidshare.com/files/292142527/anketa.doc або www.euddf.org.ua

З усіх поточних питань звертатися до координатора проекту:

youth-school@meta.ua – Поліна Абакумова
або: www.euddf.org.ua та http://vkontakte.ru/club12266891

Статья по социологии города

Call for papers

Книжные полки уже ломятся от книг, посвященных исследованиям города…
но, как вы и сами знаете, внятных и привлекательных среди них не особенно много.

Мы предлагаем Вам поучаствовать в проекте и написать статью в новый сборник, который, мы надеемся, быстро пропадет из библиотек и книжных магазинов по причине необычности тем, красоты стиля и непривычного взгляда на городское пространство. При свободе выбора темы и оптик вашей будущей статьи, мы предлагаем несколько ключевых идей, вокруг которых будет разворачиваться интрига сборника:

- разномасштабность - город не будет рассматриваться нами как нечто существующее в замкнутых границах, он включается в разные контексты (глобальный, национальный, региональный, повседневный), которые, переплетаясь и взаимодействуя, производят особенность городского пространства, практик и репрезентаций;

- разорванность-связанность - как известно, пространство города конституируется и структурируется различными агентами. Мы хотели бы уйти от традиционного академического статичного структурирования пространства города и посмотреть: как во взаимодействии различных участников и структур производится ткань города. Мы решили обратить внимание на разорванность и связанность пространств и практик, центрирование и окраинность, пустые и транзитные пространства и на многие другие ракурсы и повороты сюжета, выпадающие из традиционного анализа города;

- разные состояния города, обратив внимание на войны, катастрофы, праздники, спортивные события, мы передадим неровность состояний, ритмов и эмоциональных ландшафтов города, избавляя его неоправданной монотонности, как правило, сопровождающей академическое описание города;

- многомерность - представляя город как подвижное пространство, наполненное звуками, запахами, переживаемое через тактильные ощущения, мы считаем важным и необходимым перенести «живость» города в пространство академических текстов.

Мы надеемся, что наше удовольствие от написания текстов превратится в удовольствие от прочтения книжки читателями. Таким образом, главная концепция сборника - интеллектуальное хулиганство, нестандартность и легкость стиля, при этом не утратившего академической глубины.

Несколько организационных моментов:

Инициаторами и координаторами проекта являются Ольга Бредникова (bred8@yandex.ru), Оксана Запорожец (ozaporozhets@gmail.com) и Екатерина Лавринец (pedsakas@gmail.com).

Проект реализуется и финансово поддерживается ЦНСИ (Санкт-Петербург) при возможном участии ЕГУ и Лаборатории критического урбанизма (Вильнюс).

Язык сборника - русский, однако, мы приглашаем к участию и англоязычных авторов, с последующим переводом их текстов на русский. Иллюстрации к статьям приветствуются. Их количество и требования к качеству изображений обсуждаются отдельно с каждым автором.

Сроки и тексты:

- 15 ноября 2009 - deadline подачи абстрактов статей (не более 500 слов), содержащих тему и основные фокусы будущего текста.
- 15 декабря 2009 - финальный срок согласования тем редакторами сборника с авторами
- 1 мая 2010 - deadline подачи финальных текстов статей (при подвижности нижней границы мы предполагаем, что объем текста не должен превышать 17 страниц)

Мы планируем увидеть сборник на полках библиотек и магазинов в декабре 2010 года, поэтому просим строго соблюдать deadline, поскольку удовольствие, длящееся вечно, перестает быть удовольствием… Если вас заинтересовала идея, пожалуйста, свяжитесь с координаторами проекта!

After the Wall: Reconstructing and Representing the GDR

Concluding conference of the Arts and Humanities Research Council (AHRC) Network

‘After the Wall: Reconstructing and Representing the GDR’

Remembering and Rethinking the GDR: Multiple Perspectives and Plural Authenticities?

8-10 September 2010 – Bangor University

Twenty years since the fall of the Berlin Wall and the unification of Germany, the memory of the GDR is experiencing an ever increasing boom. As physical signs of German division disappear from the united landscape, new sites of memory are being created, ranging from consumer-orientated Ostalgie to the documentation of political oppression. The diversification of this memory landscape – in both content and form – and the conflicting nature of many narratives has led not only to a blurring of boundaries between history and memory (‘myth’) but also to a reappraisal of the longer-term legacy of the GDR in unified Germany.

This interdisciplinary conference sets out to question the ongoing tendency to categorise memories of the GDR into neat polar opposites (e.g. ‘Alltag versus dictatorship’ or ‘perpretrator versus victim’). Whilst such concepts may partly be driven by public funding strategies, political narratives, or the demands of tourism, they are not always helpful in uncovering the multiple layers of memory and revealing the dynamic interplay between memory and history. We therefore particularly welcome papers which seek to question the polar opposites outlined above, and which challenge the dominant paradigms of discussion about GDR history. We hope that papers will suggest new ways of thinking about this past so as to do justice to what might be described as ‘plural authenticities’ and the multiple GDRs of the mind.

As the concluding event of the AHRC-funded interdisciplinary research network ‘After the Wall’, the conference also aims to foreground theoretical questions of memory, and to examine the interplay between form and memory. According to a number of memory theorists, the way societies choose to remember the past is necessarily influenced by the media they use to extend the limited range of individual memories. Contributors are thus encouraged to consider how different forms of remembrance may condition varied memories of the GDR past.

In keeping with the interdisciplinary nature of the network, contributions from any academic field are welcome. Papers may address – but are not limited to – the following themes:

• Reflections on the twentieth anniversary celebrations of 2009
  
• Public memory contests
  
• Autobiographical recollections
  
• Literary reflections
  
• Monuments, museums and material culture
  
• The GDR on screen
  
• Political interpretations of the GDR and the effect on contemporary party politics
  
• The periodisation of remembrance since 1989
  
• The politics of East German memory in unified Germany
  
• Commemorative acts
  
• Visual culture

Following the discursive nature of the Network, the organisers would like to encourage reflective papers which seek to challenge and question existing conceptions, rather than to present conclusive results. The aim is to allow ample time for discussion, which will help to shape contributions for an edited volume. Papers which are to be considered for the volume will be expected to engage with theoretical questions of memory.

Contributors are asked to submit:

1. a 300 word abstract
   
2. a bullet-pointed list of the central questions which the paper seeks to ask (it is envisaged that these will be published on the website prior to the conference, in order to stimulate debate).

These should be submitted to Anna Saunders and Debbie Pinfold at afterthewall@bangor.ac.uk by Monday 25 January 2010. Papers may be given in English or German.

The ‘After the Wall’ network was established in January 2009 in order to examine the ways in which the East German past has been – and is being – reconstructed and represented since the demise of the GDR. The project is the result of collaboration between Bangor University and the University of Bristol, and is funded by the Arts and Humanities Research Council. Further information can be found at: http://afterthewall.bangor.ac.uk.

Europe Twenty Years after the Fall of the Berlin Wall The New Europe, New Europes?

Graduate Institute of International and Development Studies
Fondation Pierre du Bois pour l'histoire du temps présent
Geneva, October 14-15, 2010

Europe Twenty Years after the Fall of the Berlin Wall The New Europe, New Europes?

The organizers of this conference wish to provide a framework for reflection on developments and realignments in Europe after the fall of the Berlin Wall and the Eastern enlargement of the European Union.

The conference proposes to explore changes and continuities by analyzing the transformations in Europe following the fall of the Iron Curtain and by contextualizing EU Eastern enlargement within the long-term development of European integration up to the present. The conference will also examine the interaction between these transformations, Eastern enlargement and other changes that have occurred in international politics since the early 1990s.

The impact of these changes will be explored within the following themes:

- The emergence of a European political space, within the EU and beyond its borders: Russia and Europe, the Caucasus and Europe, the Balkans and Europe, but also the role of other European organizations, notably the Council of Europe, as well as EU member-states in Europe or Europe in the world.

- The internal functioning of the EU: the impact of the accession of new member-states on European institutions and relations between member-states, the impact on the role of non-state actors and civil society.

- The development of EU external relations: relations with the United States - within NATO and beyond - and Russia as well as with the EU's new neighbours in the East and the countries of the Mediterranean region, relations with the rising powers of India and China and less developed states, also in the context of globalization.

- Visions and expectations regarding Europe and the European integration process: perceptions of an enlarged EU and its long-term development expressed by intellectuals as well as official
discourse and public opinion. This perspective will allow us to address a number of issues including the impact of the communist heritage or the rise of Euro-scepticism.

Researchers interested in participating in the colloquium and presenting a paper that fitted within these themes are invited to submit an abstract of the proposed contribution (500 words maximum) to colloque2010@fondation-pierredubois.ch until 30 October 2009.

The organisers encourage contributions by researchers at all stages of their academic career. For younger researchers, they may however request a letter of recommendation from the supervisor or an example of written work.

The Socialist 1960s: Popular Culture and the Socialist City in Global Perspective

The Socialist 1960s: Popular Culture and the Socialist City in Global Perspective


2010 Fisher Forum, Russian, East European, and Eurasian Center at the University of Illinois at Urbana-Champaign, June 24-26, 2010

The 1960s witnessed an explosion of cross-cultural fertilization in a time of world competition for the hegemony of two enduring "systems" - capitalism and socialism. As a moment when decolonization created immense possibilities for liberation movements throughout the world, the 1960s became the heyday of the "Second World" appeals to the newly decolonized societies of the "Third World," as well as the reemergence of a European "First World" as a postwar consumer society in reaction to American hegemony. This was the moment when the "orderedness" of the three worlds was arguably the most prominent in popular discourse and culture, and a moment when that order was contested and destabilized. The patterns that first emerged in the 1960s - cultural contest, political mobility, urbanization and the rise of urban youth movements, women's rights, the hegemony of popular over "high" culture driven by technology - form the bases of today's discussions of globalization, its challenges, dangers, and contestation.

The purpose of this conference will be to use the Second World, the socialist societies of the 1960s, as the center from which to explore global interconnections and uncover new and perhaps surprising patterns of cultural cross-pollination. This forum will be structured around cities as the units of analysis, and it will focus on the arena of popular culture as played out in these city spaces. More specifically, we invite paper proposals that focus on one of three realms of urban popular culture - media (including cinema, television, popular music); material culture (including spaces and their uses as well as commodities), and leisure (including tourism and other activities). We consider these exemplary of the circulation of objects, images, sounds, and impressions on a level different from political programs, literature and "fine arts." Several thematic threads will tie together this consideration of the circulation of popular culture around and through the Second world: mobility and cultural transmission; youth cultures and student movements; gender; consumerism and hedonism; the state and cultural exchange; technology and cultural dissemination; cosmopolitan political mobilization. Our aims will be to consider what the "1960s" meant in socialist countries, and to discuss the balance in the 1960s between cultural global integration and continuing political differentiation.

The core of the forum will be the socialist societies of eastern Europe and the Soviet Union, but the forum would be enriched by participation from scholars who study other socialist societies. We anticipate that the conference will result in a published volume: submissions should be original work, not previously published.

The conference organizers are Diane P. Koenker, University of Illinois at Urbana-Champaign (dkoenker@illinois.edu) and Anne E. Gorsuch, University of British Columbia (gorsuch@interchange.ubc.ca). We welcome advance inquiries.

Please send proposed paper title and abstracts to each of the organizers by October 15, 2009. Proposals should indicate which of the conference themes the paper addresses, and the term "Sixties" or "1960s" should be explicit in the paper title. Selection of participants will be made by November 30, 2009, and conference papers should be submitted by April 1, 2010.

The Ralph and Ruth Fisher Forum is held in conjunction with the Summer Research Laboratory on Russia, Eastern Europe, and Eurasia. The conference is made possible by Mary and Hal Zirin's generous gift to the Ralph and Ruth Fisher Endowment Fund in honor of Professor Ralph Fisher and his wife Ruth. Ralph Fisher is Professor Emeritus of History at the University of Illinois and founder of the Russian, East European, and Eurasian Center and the Summer Research Lab.

15-я Международная междисциплинарная конференция молодых ученых

Совет молодых ученых Санкт-Петербургского государственного университета
информирует о проведении

15-й Международной междисциплинарной конференции молодых ученых

"Человек. Природа. Общество. Актуальные проблемы"
с элементами научной школы для молодежи (Мастер-класс)
"Научный менеджмент как инновационное направление и форма организации науки. Основные тенденции в развитии данного направления и практический опыт управления проектами, связанными
с развитием профессиональных компетенций и студенческими научными обществами (СНО)"
23-30 октября 2009 г.

Конференция организуется Советом молодых ученых С.-Петербургского государственного университета с 1990 г. Цель данной конференции состоит в том, чтобы интегрировать университетские и академические принципы фундаментальных научных исследований с точки зрения современных философских программ научного знания. При этом, учитывая специальные возможности наук, представленных на конференции, и фундаментальный характер их достижений, организаторы мероприятия рассчитывают на преобладающее участие молодых специалистов российских и зарубежных вузов и научно-исследовательских учреждений. Важной целеполагающей и традиционно обозначенной задачей конференции является поощрение эвристических идей, предлагаемых молодыми учеными, делегированными к участию теми научными школами, в рамках которых совершается их академическая деятельность.

Планируется работа следующих секций:

• Фундаментальные проблемы философского знания (философия, социология,
  психология).
  
• Соотношение философии и наук, междисциплинарные аспекты.
  
• Исторические науки.
  
• Актуальные проблемы востоковедения.
  
• Экономические и юридические проблемы правового государства.
  
• Средства массовой информации: свойства и условия функционирования.
  
• Проблемы литературоведения и лингвистики.
  
• Проблемы физиологии и медицины.
  
• Актуальные проблемы естественнонаучного знания.
  
• Мастер-класс "Научный менеджмент как инновационное направление и форма организации науки. Основные тенденции в развитии данного направления и практический опыт управления проектами, связанными с развитием профессиональных компетенций и студенческими научными обществами (СНО)".

По мере поступления материалов возможно формирование специализированных
подсекций.

Языки конференции: русский и английский.

Для участия в конференции следует прислать до 10 октября 2009 г. в Совет молодых ученых СПбГУ для Алексея Васильевича Цыба или Ольги Юрьевны Бахваловой:

• заявку на участие: ф. и. о. полностью, должность, место работы, ученое звание и степень, раб. или дом. телефон, адрес почтовый и электронный;
  
• тезисы научных сообщений в объемом до 6 тыс. знаков в электронном варианте.

Заявку можно послать по обычной почте и по E-mail. Отбор заявок будет осуществляться экспертами оргкомитета. Оргкомитет оставляет за собой право отклонить заявку на участие без объяснения причин.

Для иногородних и зарубежных участников конференции возможно предоставление гостиницы за счет направляющей стороны. По вопросам размещения и регистрации связываться с гостиничным комплексом SCP Travel (Скандинавия-Петербург): www.hostel.sp.ru, www.scp-travel.ru, www.scandinaviapetersburg.ru. Tel\ fax +7(812)2735414, +7(812)2758356, mob.tel
+7(951)6813218. Email: scphostel@mail.ru, scpltd@mail.wplus.net.

Львів як дзеркало. Взаємний образ мешканців Львова в нараціях ХХ-ХХІ століть

Львів як дзеркало. Взаємний образ мешканців Львова в нараціях ХХ-ХХІ століть
Міжнародна науково-практична конференція
Центр міської історії Центрально-Східної Європи,
Львів, 11-12 березня 2010 р.

Організатори: Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Інститут славістики Польської Академії Наук (Варшава)

Останніми роками дослідники все частіше виявляють зацікавлення образом, мітом, місцем Львова в літературних творах, спогадах, історичних нараціях, колективній пам’яті. Львів є надзвичайно важливим містом як для українців, так і для поляків. Писали і говорили про нього також росіяни, вірмени, євреї.

Ми пропонуємо погляд на тексти, які стосуються Львова з дещо іншого боку: взаємного образу різних груп мешканців міста, а також "прав" на нього - власних і чужих.

Цінними будуть рефлексії про:

• декларовану/реальну багатокультурність в мистецьких візіях, а також культурологічних, літературознавчих, мовознавчих, історичних і інших працях;
  
• вплив на літературу політичних та історичних суперечок про національну приналежність Львова;
  
• відмінні інтерпретації історичних подій різними зацікавленими сторонами;
  
• зміну образу Львова в рамках одного національного дискурсу.

Пропонуємо також звернути увагу на:

• Львів як місто і територію (дружню або ворожу);
  
• Які національності, і в якій мірі цікавлять авторів, і роль цих національностей в літературних творах;
  
• Способи конструювання і використання міту Львова – особливо міту "Leopolis multiplex" - в літературних текстах, а також в публіцистиці і в наукових працях;
  
• Образ іншого, сусіда, співмешканця з іншої етнічної групи.

Конференція буде складатися з двох частин: презентації результатів досліджень, і двох круглих столів.

Робоча мова: українська і польська.

Запрошуємо до участі в конференції літературознавців, мовознавців, істориків, соціологів, культурологів. Зголошення на конференцію, в якому має бути зазначено ім'я, прізвище, місце праці, назва доповіді і її короткий виклад (до 1000 знаків) просимо надсилати до 1 січня 2010 р. на електронну пошту i.matsevko@lvivcenter.org (Ірина Мацевко, Центр міської історії) та kkot@poczta.onet.pl (Катажина Котинська, Інститут славістики ПАН).

Організатори залишають за собою право відбору отриманих пропозиції. Передбачається запис дискусії під час круглих столів, а також публікація матеріалів конференції.

Організатори не оплачують перебування учасників конференції у Львові. Кошти ночівлі, харчування і подорожі покривають учасники заходу.

Новая рассылка по социологии

Организована новая почтовая рассылка "Социология для всех". Автор - Алексей Мусиездов.

Рассылка может быть полезна всем, кто интересуется социологией – в первую очередь студентам, разумеется, но не только. О социологии рассказывается простым и понятным языком. Предполагается освещение широкого круга вопросов, связанных с социологией.

Посмотреть первый выпуск, описание рассылки и подписаться на нее можно здесь.

От автора. В плане содержания я первым выпуском доволен, а вот в плане оформления он вышел немного комом. За это заранее извиняюсь и обещаю совершенствоваться.

Кросскультурность в современном мире

Институт культурологии Академии искусств Украины
проводит
Международную научно-теоретическую конференцию
"Кросскультурность в современном мире".

Конференция состоится 11 ноября 2009 г.
в г. Киеве, ул. Воровского 20.

Тематика конференции охватывает широкий круг вопросов межкультурного взаимодействия в современном мире, в частности планируется работа по следующим направлениям:

• актуальные проблемы теории культуры (современные концепции культуры и культурного взаимодействия, глобализация и проблемы межкультурного взаимодействия, культуры народов мира и проблема развития мировой культуры);
  
• проблемы кросскультурности в национальной культуре (формы кросскультурного взаимодействия, идентичности, общее и специфическое в культуре, национальная культура как целостность в ее региональных различиях, национальные культурные индустрии в условиях мультикультурности);
  
• организационные факторы функционирования культурной среды в современную эпоху: международные и внутринациональные проблемы.

К участию в конференции приглашаются ученые, преподаватели высших учебных заведений, специалисты-практики, аспиранты.

Рабочие языки конференции: украинский, русский, английский.

Всех желающих принять участие в работе конференции просим присылать заявки (в соответствии с приведенной ниже формой) и тезисы (электронный вариант, или присылается на электронную почту института).

Заявку на участие в работе конференции (название темы, резюме или тезисы объемом до 1,5 тыс. знаков, фамилия, имя, отчество, место работы, научная степень, учёное звание, домашний адрес, контактный телефон) просим присылать до 10 октября 2009 г. Оргкомитету Международной научно-теоретической конференции по адресу:

01032, Киев-1, бул. Тараса Шевченко 50-52, Институт культурологии АМУ.

Оргкомитет оставляет за собой право отклонять доклады, которые не соответствуют требованиям и тематике конференции. Материалы конференции будут опубликованы в сборнике.

Требования к оформлению статей:
Объем текста: - 0,5 печ. л. Аннотации: на украинском, английском, русском языках (по мере владения). Вверху справа: фамилия, имя, отчество, ученая степень, место работы и должность), ниже – страна и город. Название статьи – посредине, большими буквами. Текст - Microsoft Word; шрифт - Times New Roman, кегль - 14; параметры оформления страницы: верхняя и нижняя границы - 20 мм, левая - 30 мм, правая - 15 мм; междурядный интервал - 1,5. Примечания выносятся в окончание основного текста и обозначаются арабскими цифрами в верхнем индексе, ссылки на литературу обозначают сквозной нумерацией в тексте в квадратных скобках (напр. ... [1, 35]).

ЗАЯВКА
участника Международной научно-теоретической конференции
«Кросскультурность в современном мире»
Фамилия, имя, отчество
Научная степень, ученое звание
Должность, место работы
Адрес (для переписки)
Телефон, е-mail
Факс
Тема доклада
Форма участия (доклад на пленарном или секционном заседании, сообщение, выступление
на круглом столе, участие в дискуссии)
Необходимые для доклада технические средства

За дополнительной информацией обращаться в оргкомитет конференции:
тел. 8(044)2357228 (Сергей Михайлович Волков)
Заявки присылать электронной почтой:
Е-mаі1: s.m.volkov@i.ua
Е-mаі1: s-vn@mail.ru

Глобалистика и теория устойчивого развития

Бурятское региональное отделение Российского философского общества

приглашает вас принять участие в работе секции
"Глобалистика и теория устойчивого развития"

в рамках Международной конференции
"Глобальные и региональные проблемы устойчивого развития"

Дата и место проведения: июль 2010 г., Республика Бурятия, г. Улан-Удэ

Приглашаются философы, математики, экологи, политологи, физики и другие
специалисты.

Оргкомитет собирает предварительные заявки.
Просьба прислать:

1. Ф.И.О.
   
2. название доклада
   
3. Место работы, должность
   
4. Электронный адрес

Подробное информационное письмо будет выслано позже. Будет возможность
корректировки названия доклада.

Ученый секретарь БРО РФО Соколов С.М.
sergey sokolov kapkataphaev@mail.ru