четверг, 25 октября 2012 г.

«Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943–1965)»


16 жовтня 2012 р. у Центрі українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася презентація міжнародного проекту «Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943–1965)».
Прозвучали вітальні виступи завідувача кафедри українознавства філософського факультету проф. Д.М. Чорного та в.о. директора Східного інституту українознавства ім. Ковальських проф. О.В. Кравченка, в яких було окреслено актуальність та перспективи розвитку досліджень історичної пам’яті в контексті урбаністики, а також важливість порівняльних досліджень політики пам’яті у міжнародному контексті. Далі учасники проекту: Аляксей Ластовський – канд. соціолог. наук, керівник сектору політики пам’яті Інституту політичних досліджень «Політична сфера» (Білорусь-Литва), Роман Хандожко – канд. іст. наук, викладач Донського державного технічного університету (Ростов-на-Дону), запрошений дослідник Центру гуманітарних досліджень при Російській академії народного господарства і державної служби (Москва), та Ірина Склокіна – співробітник Центру українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, виголосили попередні результати дослідження.
Спочатку Аляксей Ластовський окреслив методологічні підходи до розроблюваної теми та загальну схему проекту, репрезентував дослідження конструювання пам’яті у міському просторі на прикладі повоєнного Гродно. Роман Хандожко у своєму дослідженні запропонував порівняльну картину відбудови Ростова-на-Дону (1943–1965), Ірина Склокіна представила зміни урбаністичного ландшафту Харкова, крім того, підвела підсумки порівняння трьох міст.
Таким чином, дослідження виразно демонструє, що радянська політика пам’яті, яка видається монолітною у просторовому й хронологічному відношенні, може бути переосмислена через звернення до локального контексту, адже радянська політика не була лише реалізацією «генеральної лінії» партії, але і розробкою конкретних практик на місцях. Порівняння локальних політик пам’яті про Другу світову війну в трьох містах дозволило виділити спільні риси, характерні для періодів пізнього сталінізму та відлиги, а також місцеві особливості, пов’язані як із самою історичною реальністю окупації та бойових дій у трьох містах, так і зі ступенем зруйнованості міста, повоєнним образом і статусом міста в рамках СРСР, наявністю значних засобів і ресурсів для створення масштабних проектів з увічнення пам’яті.
Під час дискусії розглядалися суперечливі питання національних особливостей пам’яті у різних радянських республіках, впливу історії самих бойових дій на повоєнну репрезентацію теми війни, питання порівняння політик пам’яті у СРСР і капіталістичних країнах Європи, яким чином вона була висвітлена у радянській пресі, а також питання відображення різних етнічних груп та різних груп жертв серед цивільного населення у офіційній пам’яті про війну. У дискусії взяли участь викладачі та студенти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з історичного та філософського факультетів, викладачі інших навчальних закладів, співробітники харківського Музею історії Голокосту.
Презентації проекту відбулися також у Гродно, Білорусь (1 жовтня 2012 р.) і на засіданні Товариства інтелектуальної історії при історичному факультеті Південного федерального університету в Ростові-на-Дону, РФ (18 жовтня 2012 р.). Під час дискусій у цих містах розглядалися питання паралелей між сучасною політикою пам’яті в Україні, Росії та Білорусі й радянською політикою, питання протиставлення особистих/неофіціних спогадів і офіційного владного дискурсу, важливість співставлення раціональної (прагматичної) економічної політики із символічною політикою перетворення міського простору. Присутніх зацікавили теоретичні питання співвідношення історії та пам’яті, взаємовпливу історичних праць та історичної свідомості пересічних мешканців. Важливі зауваження стосувалися також питань автономності мистецтва щодо політики пам’яті та співставлення різних рівнів дослідження (загальносоюзного, рівня великих міст і невеликих населених пунктів).
За результатами проекту «Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943-1965)» планується видання спеціальної брошури, а також спільні наукові публікації учасників. Проект проводиться за підтримки Історичної майстерні «Європа» та фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».

http://www.geschichtswerkstatt-europa.org/project-details/items/Stalinism_and_Thaw.html

Комментариев нет: