Місто вчора, сьогодні, завтра: пам'ять в урбаністичному просторі

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні раде запросити Вас взяти участь у 
міжнародній конференції:

Місто вчора, сьогодні, завтра: пам'ять в урбаністичному просторі

Час: 19-20 листопада 2012 р. 
Місце: Київ, Великий конференц-зал Національної академії наук України
вул. Володимирська, 55, 2-й поверх

Історія  окремих  держав,  цивілізацій, народів та культур  – це передусім історія  їх міст.  Саме міста, як осередки ділової, культурної і соціальної активності, були матеріальним втіленням життєвої тканини своїх мешканців, яка сягала далеко за межі звичайної просторової організації суспільних відносин.  Місто  вбирає в себе сукупність досвідів різних поколінь, етнічних, національних та релігійних груп, які  у різні часи  брали участь у його просторовому творенні, та репрезентувало колективну пам'ять про них у  суспільстві. У той же час місто не тільки репрезентує колективну пам'ять, а й формує її через систему символів: пам’ятників, історичних споруд, меморіальних дощок, назв вулиць або просто окремих місць, яким довелося бути свідками визначних для суспільства або окремої його частини подій.

Процес формування історичної пам’яті у місті не завжди протікає спокійно і безболісно. Досить часто він стає конфліктом, у якому одна зі сторін намагається використати систему символічної репрезентації пам’яті для легітимації  панівної моделі історичного минулого. Елементи ж репрезентації пам’яті інших недомінантних  груп, які не вписуються у цю модель, фізично знищуються або видозмінюються таким чином, що втрачають свій попередній зміст і вже не можуть слугувати відтворенню пам’яті групи. Таким підходом особливо вирізняються суспільства, що знаходилися під  впливом  агресивних авторитарних ідеологій. Натомість демократичні, відкриті і терпимі до «інших» суспільства навряд чи стали б такими без забезпечення видимої присутності непанівної меншості у символічному просторі міста.

З розпадом радянської імперії у молодих незалежних державах, що виникли на її 
теренах, постала необхідність переосмислення старої парадигми репрезентації і творення історичної  пам’яті у міському просторі.  На жаль, в Україні це питання вирішується досить безсистемно. Наразі, ні на державному,  ні на міському рівні не існує уявлення  про те, яким чином проводити політику пам’яті за нових умов. У кращому випадку міська влада  експлуатує стару радянську символічну схему, з тією лише різницею, що у структуру частково розмитого радянського метанаративу додався новий елемент національно-визвольної риторики. Все, що знаходиться за межами цієї  панівної моделі,  практично позбавлено власного просторового вираження у місті.

Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації національної і локальної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії  владиними елітами? Як дискурси про минуле впливають на формування ідентичності сучасних міст Європи та України?  Як поводитися з місцями пам’яті, які внаслідок міської міграції або соціальних трансформацій залишилися фізично відірваними від спільноти-носія цієї пам’яті? Яку роль відіграє забуття («історична амнезія») у процесі репрезентації минулого  у міському просторі?  Хто  має  право ініціювати  таке забуття і як далеко воно має заходити?  Ці,  а також багато інших питань ми збираємося обговорити у колі  наших експертів та гостей.

Програма:

19 листопада 2012 року, понеділок
17.00 Реєстрація учасників
17.30 – 17.40 Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні

17.40 – 18.00 Презентація першого числа «Анатомія міста: Київ» збірки «Урбаністичні студії»
Світлана Шліпченко, Анна Хвиль, Андрій Макаренко, Ігор Тищенко

18.00 – 20.00   Публічна лекція та дискусія
Пол Коннертон (участь має бути підтверджено), професор кафедри соціальної антропології Кембріджського університету, Кембридж
Мирон Стахів (участь має бути підтверджено), історик, директор Програми ім. В. Фулбрайта в Україні, Київ
Гелінада Грінченко (участь має бути підтверджено), доктор історичних наук, професор Харківського національного університету імені Каразіна, Харків

Модератор: 
Богдан Шумилович (?), магістр нової та новітньої історії Центрально-Європейського університету, Львів

по закінченню неформальне спілкування та фуршет

20 листопада 2012 року, вівторок

09.30 Реєстрація учасників
10.00 – 10.10 Вітальне слово
Кирило Савін, керівник Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні

10.10 – 12.00 Секція 1: Культурно-історична спадщина і місто: консервація чи оновлення?

На сьогодні в світі не існує універсальних механізмів в сфері міської пам’яткоохоронної діяльності. Залежно від традицій конкретної міської спільноти, матеріальної та символічної цінності об’єктів, правової культури та соціального клімату у суспільстві практикуються різні підходи щодо збереження історичного простору міста, питання лише в тому, наскільки вони здатні забезпечити баланс між збереженням та розвитком міста. 
• Що ж являє собою «концепція збереження» в умовах сучасного міста і хто її виробляє? 
• У який спосіб концепції збереження інтегруються у містобудівну політику?• Як вплинула постсоціалістична трансформація міст у Східній Європі на вироблення концепції збереження місцевого історичного спадку?
• Що з цього досвіду є релевантним для українських міст та Києва зокрема?
• Як працює механізм набуття статусу «пам’ятки», хто і що робить пам’ятку пам’яткою, і чи є історична автентичність при цьому визначальною? 
• Як забезпечити розвиток міста, без музеїфікації його історичної складової?

Спікери:
Микола Бевз (участь має бути підтверджено), архітектор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури Національного університету "Львівська політехніка", Львів
Марина Соловйова (участь має бути підтверджено), адвокатка, громадська правозахисниця, Київ
Флоріан Урбан (участь має бути підтверджено), директор інституту історії архітектури та урбаністичних студій Школи мистецтв у м. Глазго, Глазго
Володимир Шевченко (участь має бути підтверджено), Керівник творчої архітектурної майстерні "ТАМ В. Шевченко"

Модератор: Світлана Шліпченко

12.00 – 12.30 перерва на чай та каву

12.30 – 14.30 Секція 2: Пам’ятники та місця пам’яті у місті: ідеологічна пропаганда, комерційна принада чи інструмент націєтворення?
  
Як історична забудова, так і пам’ятники не тільки репрезентують минуле, а й уособлюють собою пам'ять про це минуле. Відмінність тут полягає тільки в тому, що пам’ятники завжди підпорядковані певному дискурсу про минуле, який створюється після забудови. У часи радянської влади індивідуальній та локальній пам'яті, що вирізнялася своєю неоднорідністю та поліморфічністю, протистояла чітка система монументальної пропаганди, яка символічно і візуально легітимізувала режим та виключала можливість вільної інтерпретації історії. На сьогоднішній день процес перегляду політики пам'яті в українських містах проходить досить непослідовно. З одного боку, за допомогою  засобів ландшафтної архітектури створюються численні деідеологізовані місця індивідуального та колективного дозвілля, які утворюють нові локуси міської ідентичності зі споживацько-комерційною складовою. З іншого боку, локальна спільнота вимушена інтегрувати свою історичну пам'ять в межах все ще діючої моделі радянської інтерпретації минулого.  Паралельно з цим, влада намагається вкоренити новий загальнонаціональний метанаратив шляхом маркування міського простору новими пам'ятниками діячам українського минулого та сучасності. Досить часто вони не мають нічого спільного з колективною пам'яттю та пам’яттю конкретного місця, а їх символіка не є зрозумілою для локальної спільноти.
• Яким чином має вибудовуватися міська політика у сфері репрезентації колективної пам’яті, щоб запобігти монополізації історії різними владиними елітами? 
• Чи існують вдалі приклади такої політики? 
• Як співвідносяться загальнонаціональний та локальний історичний наративи у містах Європи та України?
• Які дієвці мають впливати на процес матеріалізації пам'яті у місті і у який спосіб?
• Як впливають місця пам'яті на розвиток публічного простору у місті? 
• Чи можна інтегрувати пам'ятники у  практики міської повсякденності без втрати їх меморіальної функції?    

Спікери:
Арнольд Бартецкі (участь має бути підтверджено), культуролог, історик, Гуманітарний центр дослідження історії та культури Східної і Центральної Європи, Лейпціг
Каті Ліндстрьом (участь має бути підтверджено), Тартуський університет, кафедра семіотики. спеціаліст із семіотики простору, Тарту
Вікторія Середа (участь має бути підтверджено), Львівський національний університет ім. Франка, Львів
Оксана Міхеєва (участь має бути підтверджено), кандидатка історичних наук Донецького національного університету, Донецьк 

Модератор: Ксенія Дмитренко
            
14.30 – 15.30 перерва на обід

15.30 – 17.00 Секція 3: Реновація міста та соціальна реакція: від протесту до нової культури містопланування?

Перетворення міського простору в ході розвитку інфраструктури, реконструкції або знесення частини історичної забудови завжди пов'язане з інтервенцією у традиційну соціальну структуру міста. Тобто реконструкція міст завжди несе у собі досить гострий соціальний конфлікт, зняття якого неможливе без участі усіх зацікавлених сторін. Свого часу активний спротив мешканців великих німецьких міст "килимовій" забудові старих житлових кварталів сприяв появі нової культури містопланування. На відміну від Німеччини, у великих українських містах, і у Києві зокрема, громадський спротив стосується не центральних житлових зон (центр міста вже давно не розглядається як суто резиденційний), а публічних просторів, з яких під впливом реконструкції чи інших втручань витісняються соціалізуючі і культурні функції.

Актуальними питаннями цієї секції є:
• Які позитивні приклади участі громадян у реконструкції публічного простору існують в Європі? 
• Що з цього досвіду можна застосувати в українських реаліях? 
• Які практики і форми спротиву найбільш ефективно працюють в сфері захисту об'єктів історико-культурної спадщини? 
• Як побудувати дієві канали комунікації між будівними інвесторами, архітекторами, представниками місцевої влади та громадянами міста? Чи можлива /потрібна така комунікація взагалі?

Спікери:
Теодор Целакоскі, громадська ініціатива "Право у місті", Загреб, Хорватія
Теодор Вінтерс, керівник Товариства обачного оновлення міст STERN
Мар’яна Малачівська (участь має бути підтверджено), Керівниця програми аналізу та дослідження, Інститут міста, Львів
Юлія Філоненко (участь має бути підтверджено), Координаторка громадської експертної ради по Андріївському узвозу, Київ
Віктор Зотов (участь має бути підтверджено), ведучій архітектор архітекторського бюро «Зотов і ко», Київ

Модератор: Кирило Савін

По закінченню неформальне спілкування і фуршет
Робочими мовами конференції будуть українська та англійська з синхронним перекладом

«Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943–1965)»

16 жовтня 2012 р. у Центрі українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася презентація міжнародного проекту «Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943–1965)».

Прозвучали вітальні виступи завідувача кафедри українознавства філософського факультету проф. Д.М. Чорного та в.о. директора Східного інституту українознавства ім. Ковальських проф. О.В. Кравченка, в яких було окреслено актуальність та перспективи розвитку досліджень історичної пам’яті в контексті урбаністики, а також важливість порівняльних досліджень політики пам’яті у міжнародному контексті. Далі учасники проекту: Аляксей Ластовський – канд. соціолог. наук, керівник сектору політики пам’яті Інституту політичних досліджень «Політична сфера» (Білорусь-Литва), Роман Хандожко – канд. іст. наук, викладач Донського державного технічного університету (Ростов-на-Дону), запрошений дослідник Центру гуманітарних досліджень при Російській академії народного господарства і державної служби (Москва), та Ірина Склокіна – співробітник Центру українських студій імені Д. І. Багалія Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, виголосили попередні результати дослідження.

Спочатку Аляксей Ластовський окреслив методологічні підходи до розроблюваної теми та загальну схему проекту, репрезентував дослідження конструювання пам’яті у міському просторі на прикладі повоєнного Гродно. Роман Хандожко у своєму дослідженні запропонував порівняльну картину відбудови Ростова-на-Дону (1943–1965), Ірина Склокіна представила зміни урбаністичного ландшафту Харкова, крім того, підвела підсумки порівняння трьох міст.

Таким чином, дослідження виразно демонструє, що радянська політика пам’яті, яка видається монолітною у просторовому й хронологічному відношенні, може бути переосмислена через звернення до локального контексту, адже радянська політика не була лише реалізацією «генеральної лінії» партії, але і розробкою конкретних практик на місцях. Порівняння локальних політик пам’яті про Другу світову війну в трьох містах дозволило виділити спільні риси, характерні для періодів пізнього сталінізму та відлиги, а також місцеві особливості, пов’язані як із самою історичною реальністю окупації та бойових дій у трьох містах, так і зі ступенем зруйнованості міста, повоєнним образом і статусом міста в рамках СРСР, наявністю значних засобів і ресурсів для створення масштабних проектів з увічнення пам’яті.

Під час дискусії розглядалися суперечливі питання національних особливостей пам’яті у різних радянських республіках, впливу історії самих бойових дій на повоєнну репрезентацію теми війни, питання порівняння політик пам’яті у СРСР і капіталістичних країнах Європи, яким чином вона була висвітлена у радянській пресі, а також питання відображення різних етнічних груп та різних груп жертв серед цивільного населення у офіційній пам’яті про війну. У дискусії взяли участь викладачі та студенти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з історичного та філософського факультетів, викладачі інших навчальних закладів, співробітники харківського Музею історії Голокосту.

Презентації проекту відбулися також у Гродно, Білорусь (1 жовтня 2012 р.) і на засіданні Товариства інтелектуальної історії при історичному факультеті Південного федерального університету в Ростові-на-Дону, РФ (18 жовтня 2012 р.). Під час дискусій у цих містах розглядалися питання паралелей між сучасною політикою пам’яті в Україні, Росії та Білорусі й радянською політикою, питання протиставлення особистих/неофіціних спогадів і офіційного владного дискурсу, важливість співставлення раціональної (прагматичної) економічної політики із символічною політикою перетворення міського простору. Присутніх зацікавили теоретичні питання співвідношення історії та пам’яті, взаємовпливу історичних праць та історичної свідомості пересічних мешканців. Важливі зауваження стосувалися також питань автономності мистецтва щодо політики пам’яті та співставлення різних рівнів дослідження (загальносоюзного, рівня великих міст і невеликих населених пунктів).

За результатами проекту «Пам’ять про Велику Вітчизняну війну з локальної перспективи (1943-1965)» планується видання спеціальної брошури, а також спільні наукові публікації учасників. Проект проводиться за підтримки Історичної майстерні «Європа» та фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє».

http://www.geschichtswerkstatt-europa.org/project-details/items/Stalinism_and_Thaw.html

Музейна політика в Україні: минуле та сучасність

8 грудня 2012 року о 18:00 годині запрошуємо Вас прийняти участь у публічному обговоренні «Музейна політика в Україні: минуле та сучасність», яке відбудеться у Харківській Книгарні «Є», вул. Сумська 3.

Захід має на меті активізацію публічної рефлексії музейних діячів, науковців та представників державної влади навколо проблем розвитку музейної справи та державної політики в Україні.

Обговорення буде присвячене історії та сучасному стану музейництва в Україні в контексті державної політики. В дискусії підійматимуться наступні питання:

• Українські музеї в імперській політиці;
• Музейна політика урядів періоду Української революції;
• Творення та функціонування українського радянського музею;
• Національна музейна політика в незалежній Україні: творення умов модернізації галузі, функціонування приватних музеїв, музеї в політиці пам’яті.

Бажаючих виступити з доповіддю просимо надіслати інформацію про автора, тему та коротку анотацію виступу до 15 листопада 2012 року на електронну адресу ethnickh@gmail.com.

До участі в обговоренні запрошуються всі бажаючі!

Семінар-діалог “Загоєння минулого” на сході України

Команда проекту “Україна активна: загоєння минулого” радо запрошує вас взяти участь у семінарі-діалозі “Загоєння минулого”, який відбудеться 15-18 листопада 2012 р. під Харковом (місце уточнюється).

Ми хочемо провести кілька днів у безпечному просторі, запросивши минуле повернутися через наші спогади, думки, розуміння, особисті історії та випадки життя. Будьмо готові як сумувати, так і радіти, світитися життям та сміливо дивитися у майбутнє, готові бути чесними і щирими з собою та іншими, аби наше минуле, тепер чи колись пізніше, могло з миром відпустити кожного з нас для радості та любови. Ми не змінимо минулого, проте матимемо можливість разом побачити майбутнє.

До участі у семінарі-діалозі запрошуються представники представники громадських рухів та організацій, ентузіасти та активні громадяни, які зацікавлені у пізнанні свого ставлення до минувшини.

Модератори: Олена Кашкарьова, Анжела Старовойтова, Олег Овчаренко.

Щоб взяти участь у діалозі, просимо до 23 жовтня заповнити анкетуучасника.

Про результати відбору ми повідомимо особисто кожному потенційному учаснику до 1 листопада.

До подання заявок на участь у семінарі-діалозі запрошуються громадяни України, які досягли 18 років. Обов’язковою умовою є повноцінна участь протягом усіх чотирьох днів у зустрічах діалогу, а також дотримання прийнятих усіма учасниками правил.

Будь ласка, зауважте, ми покриваємо витрати на проживання та харчування протягом семінару. Витрати на проїзд до місця проведення семінару просимо покрити власним коштом. У разі потреби фінансової допомоги, пов’язаної з оплатою дороги, будь ласка, мотивуйте це у анкеті учасника.

В основі діалогу лежать принципи:
- поваги до права кожної людини на власне бачення світу;
- пошук порозуміння без пошуку винних: ЩО правильно, а не ХТО правий;
- пізнання минулого через життєві історії інших людей;
- розуміння, що побудова майбутнього заснована на засадах відповідальності за минуле.

Семінар-діалог є частиною проекту “Україна активна: загоєння минулого”, який впроваджується з 2010 р. командою однодумців Міжнародної громадської організації “Основи свободи” в межах програми “Церква в дії” (“Керк-ін-акціє”) міжцерковної організації ICCO (Нідерланди). Попередні діалоги відбулись у Криму та на Львівщині – для учасників команд “Основ свободи” з України, Росії, Білорусі, Молдови та Румунії. Здобутий успішний досвід ми хочемо перенести на більш широке коло громадськості з різних регіонів України.

Контакти команди організаторів:

Олекса Стасевич (Київ), тел.: +380 50 309 7997 та +380 67 622 7218
Тетяна Кальченко (Харків), тел.: +380 93 724 8248
E-Mail: ukrainian.action@gmail.coma
www.ukrainian-action.org.ua

Social Media - Social Memory. Remembering in digitally networked times

'Social Media - Social Memory. Remembering in digitally networked times'
Special Issue of Media, Culture and Society (MCS)

Guest editors:
Christian Pentzold (Chemnitz University of Technology / Alexander von Humboldt Institute for Internet & Society, Berlin)
Christine Lohmeier (University of Munich)

Media, Culture & Society editors:
Emily Keightley (Loughborough University)
Philip Schlesinger (University of Glasgow)


Media and memory are often closely intertwined. From the very start of human culture, media have been employed to fix, share and store expressions and impressions of individual and collective experiences. Taking this continuing twin relation as its point of departure, this special issue seeks to showcase empirical research that studies the interplay of contemporary media, social change and acts and artifacts of memory.

The editors are seeking contributions that investigate commemoration, remembrance and memory work as an essential thread in the social and material patterns of modern culture.

We are especially interested in empirically grounded submissions that address, but are not limited to, the following questions:

-       What can we learn about the interplay of individual and collective memory
and the affordances of a media ecology that is more and more digitally networked and increasingly mobile and locative?
-       How may we conceptualize and investigate memory taking account of the dynamics of digitisation, networking and mediatization?
-       Which methods and approaches are most appropriate for the study of memory work and digital and connective media?
-       How are memories materially and semiotically mediated?
-       How does memory travel? How can we conceptualise and study memory work in quotidian mobilities as well as in a range of contexts such as transcultural/transnational western and non-western movements, post-colonial contexts, diasporas and the general flows of peoples, goods and ideas?
-       What are the dynamics of (counter-)hegemonic discourses of memory in current mediascapes?
-       What can we learn about how mediated memories are realised in respect of power, class, ethnicity, religion and gender?

Please submit an 800 word abstract and a 100 word biographical note to both guest editors, Christian Pentzold and Christine Lohmeier, as an e-mail attachment (.rtf, .doc, .pdf) no later than 16 November, 2012. Authors of accepted abstracts will be notified by the end of November 2012. Manuscripts should be no more than 8,000 words, including notes and references, be in conformity with Media, Culture & Society style guidelines and should be submitted by 1 May, 2013. For specific manuscript submission guidelines, please go to:http://mcs.sagepub.com/

Important dates

Deadline for abstracts              16 November 2012
Full paper submission               1 May 2013
Revised paper submission        31 August 2013
Issue publication                       Summer 2014

If you have any queries, please contact the guest editors:

Christian Pentzold, Alexander von Humboldt Institute for Internet & Society, Berlin / Chemnitz University of Technology,
christian.pentzold@phil.tu-chemnitz.de

Christine Lohmeier, University of Munich,
christine.lohmeier@yahoo.co.uk

Hybrid places: models and dynamics of Eastern and Western European Cities

Call for papers AAG 2013 Los Angeles - April 9th-13h 

Session title: Hybrid places: models and dynamics of Eastern and Western European Cities

The aim of this session is to examine developments in the metropolitan areas of Eastern and Western Europe in the post-socialist era from a comparative perspective.  Papers are invited which address the spatial aspects of development in terms of change across a number of dimensions, including but not limited to: socio-economic change, population flows, suburbanization, and strategic and local planning. Individual communications may focus on a particular urban area over time, or draw comparisons between two or more urban areas in Eastern and Western Europe. A number of axes of comparison that may be used in order to identify hybrid models and dynamics are suggested:

(1) Structures - how similar structures (social and functional) are shaped by different set of factors and under various circumstances.

(2) Processes – similar processes leading to different spatial structures (i.e. urban renewal and rehabilitation strategies, social filtering, exclusion, invasion and succession); old and new processes; new aspects/faces of old processes; new notions of old processes.

(3) Dynamics – social and spatial changes, trends in migration, inter and intra-metropolitan migration, residential mobility, urban functional conversion.

Please send a 250 word abstract to:

Petros Petsimeris  - Professor at Paris I (Panthéon-Sorbonne University) (petros.petsimeris@wanadoo.fr)

Magdalena Górczyńska - Research Associate at the Institute of Geography and Spatial Organization, Polish Academy of Science (mgor@twarda.pan.pl)

Caroline Bouloc - Research and Teaching Assistant at Paris I (Panthéon-Sorbonne University) (caroline.bouloc@gmail.com)

Deadline: Midday (GMT) Saturday 20^th October 2012

The authors of successful submissions will be contacted by October 21th (evening), and will be expected to register and submit their abstracts online at the AAG website by October 24th, 2012.

«Город невест»? Брендинг территорий и региональные идентичности

Центр этнических и национальных исследований

Ивановского государственного университета (ИвГУ)

и сетевое научное издание

«Лабиринт. Журнал социально-гуманитарных исследований» 

проводят

международную научную конференцию

«Город невест»? Брендинг территорий и региональные идентичности

(Иваново; сентябрь 2013 года)

В последние годы многие региональные политические и бизнес-элиты включились в процесс создания брендов и ребрендинга городов и регионов, резонно полагая, что от этого зависит имиджевая и потенциально инвестиционная привлекательность. Для этой цели используются разнообразные ресурсы (природные, культурные, исторические и др.), интерпретация которых в повседневных «ритуалах» и «практиках» в конечном итоге формирует региональную идентичность.

Идентификация как семиотический процесс предполагает использование знаковых средств для определения различных сегментов социально-географического пространства. Так, визуальные образы Эйфелевой башни или собора Василия Блаженного используются для маркировки многомиллионных мегаполисов. Устойчивые словосочетания «курские соловьи», «тульский самовар», «торуньские пряники» или «уральские пельмени» указывают на города и регионы с богатым и многообразным историко-культурным капиталом, что вынуждает весьма скептически относиться к ним местных жителей. Некоторые схожие геральдические образы, имеющиеся в разных местах (например, пермский и ярославский медведи), специфически интерпретируются в локальных текстах. За городом Иваново, в котором проводится конференция, на разных этапах его истории закрепились образы русского Манчестера, Родины Первого Совета, текстильного цеха страны и города невест.

Анализ общественного мнения показывает, что даже обширная парадигма различных брендов места не в состоянии в полной мере отразить социокультурный потенциал того или иного региона. В определённой степени образы места способствуют геттоизации регионов. Следует принимать во внимание то, что социально-политический контекст существенно влияет на формирование тех или иных стереотипных символов места. Столичные медиа нередко используют идентификаторы, вызывающие дискуссии в регионах. Так, например, практики репрезентации города Иванова и Ивановской области на российском уровне в новейшей истории страны связаны с ткачихой Еленой Лапшиной и Светланой Курициной, более известной как «Света из Иванова».

Участникам конференции предлагается обсудить следующий круг вопросов:

• Теоретико-методологические проблемы исследования региональной идентичности

• Глобальное, национальное и локальное в региональной идентичности

• Русскость, российскость, советскость в региональной идентичности

• Оппозиция «свои – чужие» в региональной идентичности

• Регион как «воображаемое сообщество»

• Визуальный аспект региональной идентичности

• «Изобретение традиций» в региональной идентичности: политическое измерение

• Новые медиа как фактор формирования семиосферы региональной идентичности

• Региональный брендинг в России и за рубежом

• Гендерное измерение региональной идентичности

• «О вечно-бабьем в ивановской душе»? Семиотика региональной идентичности в Ивановской области

Организационный взнос – 300 рублей; включает в себя подготовительные, организационные и почтовые расходы, публикацию программы и тезисов докладов, организацию кофе-брейков.

К участию приглашаются специалисты в области регионалистики, урбанистики, краеведения, истории, культурологии, социологии, политологии, философии, литературоведения, лингвистики, искусствоведения, гендерных исследований.

Рабочий язык конференции – русский. Заявки на участие приглашаем направлять до 31 марта 2012 г. Тимофееву Михаилу Юрьевичу timofeev.01@gmail.com или Рябову Олегу Вячеславовичу riabov1@inbox.ru, а также через интерфейс сайта журнала «Лабиринт». Пожалуйста, включите в заявку тезисы доклада (до 2 страниц) и персональную информацию (Фамилия, имя, отчество; место работы, должность, ученая степень; телефон, е-mail).

Материалы конференции будут опубликованы в журнале «Лабиринт», включенном в Российский индекс научного цитирования (РИНЦ) и международный индекс «Коперник».

Оргкомитет конференции

М. Ю. Тимофеев, д-р филос. наук, профессор ИвГУ, главный редактор журнала «Лабиринт» (председатель);

Д. С. Докучаев, канд. филос. наук  (секретарь);

Д. Н. Замятин, д-р культурологии, канд. геогр. наук, заведующий Центром гуманитарных исследований пространства Российского научно-исследовательского института культурного и природного наследия им. Д.С. Лихачева;

М. А. Литовская, д-р филол. наук, профессор Уральского Федерального университета имени первого Президента России  Б.Н. Ельцина;

А. Г. Манаков, д-р геогр. наук, профессор Псковского государственного университета;

Е. М. Раскатова, д-р ист. наук, декан гуманитарного факультета Ивановского государственного химико-технологического университета;

О. В. Рябов, д-р филос. наук, профессор ИвГУ, председатель Центра этнических и национальных исследований ИвГУ;

Т. Б. Рябова, д-р социол. наук, профессор ИвГУ

Тематичне число "України Модерної" з усної історії (No.11, 2007)

http://www.uamoderna.com/arkhiv/44-menuprochasopys/archivzhurnalu/11/46-11
тематичне число "України Модерної" з усної історії (No.11, 2007) - тепер доступне онлайн

Зміст

Вступ
Оксана КІСЬ. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади

Статті

Natalia SНОSТАК. Оn Огаl Ніstогу аnd thе Ргоduction of Меаnіng: Notes
from the Ukrainian Canada

Кіт Тор КАРЛСОН. Коли говорять інакші інші, або Сенс пам'яті та
марнота приміток історика

Олександр ПРІГАРІН. Відображення процесів формування осередку
російських старообрядців на Дунаї в історичній пам'яті їхніх нащадків

Оксана КІСЬ. Репрезентація етнічної та реґіональної ідентичностей в
автобіографіях жінок України

Світлана ГУРКІНА. <<Образ сили духу>>: греко-католицьке духовенство
Львівської архиєпархії після Другої світової війни і проблема
персоніфікації релігійних переконань та ідентичности

Гелінада ГРІНЧЕНКО. Усні свідчення колишніх остарбайтерів: спроба аналізу

Тетяна ЛАПАН. Українські жінки на примусових роботах у Третьому Райху

Антон МЕЛЯКОВ. Про перспективи розширення джерельної бази досліджень
історії українців-остарбайтерів

Коментарі

Вікторія СЕРЕДА, Людмила МАЛЕС. Усна історія як метод і методологія:
деякі проблеми створення та інтерпретації усноісторичних джерел

Жива історія

Гелінада ГРІНЧЕНКО. Інтерв'ю з Олександрою Яківною Абрамовою
(Міжнародний проект збору документальних свідчень про долі людей, яких
було залучено до рабської та примусової праці)

Тетяна ЛАПАН. Інтерв'ю з Анною Павлівною Помірчою (Міжнародний проект
збору документальних свідчень про долі людей, яких було залучено до
рабської та примусової праці)

Рецензії
Гелінада ГРІНЧЕНКО. Усноісторичні дослідження на сторінках журналу
<<Огаl Нistory Кеуіеv>> (2001-2002)

Тетяна ПАСТУШЕНКО. Невигадане. Усні історії остарбайтерів /
Авт.-упор.ред., вступ. ст. Г. Г. Грінченко. Харків: Видавничий дім
<<Райдер>>, 2004. 236 с.

Олексій МУСІЄЗДОВ. Невигадане. Усні історії остарбайтерів /
Авт.-упор.ред., вступ, ст. Г. Г. Грінченко. Харків, 2004. 236 с.

Антон МЕЛЯКОВ. Мы победили смерть: Воспоминания харьковчан - бывших
узников фашистских концлагерей. Львів: Кальварія, 2005. 192 с.

Повідомлення
Створення Української асоціяції усної історії

Гелінада ГРІНЧЕНКО. Міжнародний проект збору документальних свідчень
про долі людей, яких було залучено до рабської та примусової праці

Оксана КІСЬ. Відновлюючи власну пам'ять: Проєкт <<Україна XX століття у
пам'яті жінок>>

Леонід ГЕРЕЦЬ. У тіні Магури: усна історія мікрореґіону в українських Карпатах

Вікторія ІВАЩЕНКО. Проект <<Образи університетської науки: Харківський
університет у 1940-1980-х роках

Анна ШТИК. Проект <<<<Архів усної історії>> Музею Варшавського повстання

Наші автори

Grassroots in the City: Urban Movements and Activism in Central and Eastern Europe

International conference on
Grassroots in the City: Urban Movements and Activism in Central and Eastern Europe
Conference venue: Södertörn University, southern Stockholm, Sweden
Dates: 24-25 May 2013
The conference seeks to gather researchers working in the field of social movements and civic activism in the urban environment of Central and Eastern Europe. The aim is to discuss the prerequisites for, and forms of, collective action in cities in this social context.

Theme and rationale

Why a focus on collective action in cities? Conflicts in the city are illustrative not only of processes of  urban restructuring and renewal, but also of larger processes and structures: economic restructuring and competition; migration and cultural diversity; and social cleavages and polarization. Cities are a critical junction, where global economic forces play out in a local setting. They are arenas in which different social interests compete, and claims to the right to the city and to a decent living are raised and contested. Consequently, a wide range of citizen mobilizations appear in the interface of the local and global that the city provides.

Urban movements, their mobilizations and their struggles are local, but they are not just local. They are often 'trans-local', in that they draw inspiration from local struggles elsewhere or are linked with them through the internet or other networks. Others have conceptualised such movements as 'glocal', in their combining local and global orientations, or as 'extra-local', in that their claims simultaneously also address national or global politics (Hamel, Lustiger-Thaler, Mayer 2000). Urban movements do not fit neatly into the conventional categorization of 'new' (identity-based) social movements and the 'old' mobilizations around the 'social question'. Some have pointed to an increasing amalgation of 'new' social movements with 'old' social issues, such as poverty, social exclusion or homelessness, and where urban movements combine the concerns of old social movements with the utopias and action repertoires of the new social movements (Roth 2000). Nor do urban movements fit neatly into dichotomies between, on the one hand, service-providers and self-help collectives and, on the other, pressure groups and collective action. Rather than 'either or', they are typically 'both and', being at once multifunctional in nature, practically oriented and oppositional (Jacobsson & Saxonberg 2013). The citizen mobilizations we have in mind may be spontaneous and short-lived or well-organized and long lasting. They may be reactive or proactive. They may be reactionary or progressive in their claims. What they have in common is the aim to challenge the present state of affairs and to empower
citizens on issues related to their daily lives.

Why, then, a focus on Central and Eastern Europe? For any social scientist interested in social change and the collective action that it spurs, the CEE region provides a splendid opportunity to test and develop social-movement theory – including that on urban activism. In this part of Europe, recent decades have been marked by liberalization of housing and urban policy, often opening fully to market forces; and often by problems such as the deterioration of the housing stock, inadequate state policies or legislation, and insufficient production of social housing  (e.g. Tsenkova 2000, 2009). Such shortcomings have also brought about mobilizations and protests among residents demanding urban policy changes, safe living conditions and sustainable housing. There have been citizen protests to protect green areas and against the privatization of public space. Thus far, however, research on civil society in Central and Eastern Europe has often been focused on NGOs. Civil society is seen as weak. The NGO-ization literature gives us one, no doubt valuable, picture of civil society activity in the poststate-socialist countries. However, informal, more-or-less spontaneous grassroots mobilization takes place too. Yet despite evidence suggesting that 'self-organized activism' at local or neighbourhood level may be the most frequent kind of civic activism in post-communist Europe (e.g. Cisar 2013), the study of urban movements and activism in the CEE region has largely remained a blind spot in international social-movement and civil-society studies (for some exceptions, see Ivanou 2010; LàngPickvance, Manning, Pickvance 1997; Pickvance 2000).

Nonetheless, the recent initiative of a yearly congress of urban movements in Poland indicates that urban activism is thriving in at least some places in the region. Interventions of activists from autonomous/anarchist environments in the struggle for affordable housing in Poland exemplify how socio-economically and structurally weaker groups can join hands with 'middle-class radicals' in local struggles. 'Urban guerilla gardening' is one example of how citizens take matters into their own hands in attempting to create a more hospitable living environment in the city. Is there even a rise in urban activism across the region? The extent to which that is true - and the extent to which collective action by citizens can actually change the status quo and make an impact on public policy or their own living conditions – are questions that we would like to explore at this conference.

We thus invite contributions on:
- urban activism concerning housing or homelessness, the local and urban environment, energy and other public services or other neighbourhood initiatives and mobilizations;
- the creative appropriation and use of public space in the city for claim-making, resistance, manifesting or living utopias or making the city a more hospitable place to live;
- attempts to theorize the structural forces, systemic contradictions and social tensions to which the grassroots mobilizations respond, or the city in the intersection of local and global forces and the role of civil society in the shaping of the life of the city.

We also invite a discussion of whether established theories are adequate and sufficient to deal with the specificities of the CEE region and collective action there, and the types of theory development that
are required.

Conference format and abstract submission

We aim for a fairly small conference with a limited number of participants, to allow for a good intellectual atmosphere and fruitful exchange around all papers presented. As there will not be parallel sessions, we aim for 12 paper presentations. In addition, another 20 people could be present and take part in discussions. Paper-givers will be expected to present a full (and developed) paper to be circulated to all participants  ten days before the conference. All papers will have designated discussants and all participants should
be expected to discuss others' papers.

Funding for travel and accomodation will be provided for paper-givers, while other participants travel  at their own expense. The conference as such is free of charge and lunches will be provided for all.

To present a paper, submit an abstract (of about 300 words plus an author description containing information about your research interests and some previous publications, no later than December 1st 2012. It should be sent to: kerstin.jacobsson@sh.se.To participate without a paper, indicate your interest to Kerstin Jacobsson by the same date.

Conference organizers:
Kerstin Jacobsson, professor of Sociology, Södertörn University
Elzbieta Korolczuk, researcher, Södertörn University
Dominika Polanska, post-doc at CEEES, Södertörn University
in collaboration with CBEES (Centre for Baltic and East European Studies).

Academic committee: Chris Pickvance, professor emeritus, University of Kent and Adam Fagan, professor, Queen Mary, University of London.
Södertörn University is a young university in the south of Stockholm, specialized in the study of Central and Eastern Europe. It hosts the Centre for Baltic and East European Studies (CBEES) and the Baltic and East European Graduate School (BEEGS).

(P.S. Some participants may also want to participate in a one day conference on "Rethinking urban social movements", with talks by Margit Mayer and Justus Uitermark, at Gothenburg University 22 May 2013. More info will be published in January on this website: (http://www.socav.gu.se/forskning/forskningsgrupper/csm/).
For any queries, please contact Håkan Thörn (hakan.thorn@socav.gu.se)).